Освітня програма 2024 - 2025 н.р.
Затверджено
наказом по школі
№78 від 30.08.24
Освітня навчальна програма
Зорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області
на 2024-2025 навчальний рік
Схвалено на засіданні
педагогічної ради №2 від 30.08.24
№ з/п |
Назва розділу/пункту |
І. |
Пояснювальна записка |
ІІ. |
Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття освіти |
ІІІ. |
Загальний обсяг навчального навантаження |
ІV. |
Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями |
V. |
Перелік варіантів навчальних планів та модельних навчальних програм |
VІ. |
Форми організації освітнього процесу: режим роботи закладу, структура навчального року, інші освітні компоненти |
VІІ. |
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти |
Додаток 1 (1.1.-1.10.) |
НАВЧАЛЬНІ плани /відповідно до освітніх галузей/: 1-2 класи, 3-4 класи, 5 -7клас, 8-9 класи, 10-11 класи |
Додаток 2 |
ОЧІКУВАНІ результати навчання здобувачів освіти |
Додаток 3 |
НАВЧАННЯ за наскрізними лініями |
Додаток 4 |
ОЦІНЮВАННЯ навчальних досягнень здобувачів освіти |
Додаток 5 |
ІНСТРУМЕНТИ системи внутрішнього забезпечення якості освіти |
Додаток 6 (6.1.-6.5.) |
ПЕРЕЛІК навчальних програм |
І. Пояснювальна записка
- Освітня програма розроблена на виконання /з урахуванням/:
- Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту».
- Постанов Кабінету Міністрів України:
- від 21.02.2018р. №87 «Про затвердження Держ. стандарту початкової освіти» (введено в дію: з 01.09.2018р. – для 1х класів; з 01.09.2019 – для 1-2 класів; з 01.09.2021 - для 1-4 класів); зі змінами (Постанова КМУ №688 від 24.07.19р., введено в дію з 16.08.19р.)
- від 23.11.2011р. № 1392 «Про затвердження Держ. стандарту базової та повної загальної середньої освіти» (зазначений Державний стандарт впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 01.09.2013 р., а в частині повної загальної середньої освіти - з 01.09. 2018 р.);
- Типової освітньої програми:
- розробленої під керівництвом Р.Б. Шияна, затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України протокол №2/2-2 від 22.02.2018; наказ МОН № 1272 від 08.10.19р. «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів ЗЗСО»; наказ МОН № 1273 від 08.10.19р. «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів ЗЗСО».
- для закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затверджена наказом МОН від 19.02.2021 №235 (зі змінами від 19.08.24 №1120 для 5 - 7 класу);
- -закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (для 8-9 класів, введено в дію з 2018/2019 н.р.);
- -закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (введено в дію для 10-х класів – з 01.09.2018 р., для 10-11 класів – з 01.09.2019 р.); наказ МОН № 1493 від 28.11.19р. «Про внесення змін до типової освітньої програми ЗЗСО ІІІ ступеня».
- Наказів та Листів МОН України:
- від 08.06.2018р. за №609 "Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти"(ППСлужба)
- -від 10.07.2019р. №955 "Про внесення змін до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах"
- -Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 №872 {Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 588 від 09.08.2017
- від 07.01.2019р. за № 1369 «Про затвердження Порядку проведення ДПА»;
- від 17.03.2015р. за №306 «Про затвердження Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні» (в дії з 17.04.2015р.);
- від 08.05.2019р. за №621 «Про внесення змін до наказу МОН № 762 від 14.07.15р.( зі змінами Наказ Міністерства освіти і науки України 01 березня 2021 року № 268): Про Порядок переведення учнів (вихованців) ЗЗСО до наступного класу».
- Лист МОН України № 1/9-471 від 18.07.19р. «Щодо окремих питань переведення учнів ЗЗСО до наступного класу».
- Лист державної служби України з надзвичайних ситуацій №03-1870/162-2 “Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти”;
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 № 974 “Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України”;
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 № 1669 “Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти”;
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 № 601 “Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів”;
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.02.2020 № 143 “Про затвердження типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи”;
- Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 №2205 “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти” зі змінами;
- Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234 “Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів” зі змінами;
- “Абетку для директора” від ДСЯО;
- рекомендації від ДСЯО “Безпечне освітнє середовище: нові виміри безпеки”.
- наказ Міністерства від 31.05.2023 № 648, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 червня 2023 р. за № 1007/40063, яким затверджено оновлений Типовий перелік обладнання та інвентарю для фізкультурно-спортивних приміщень закладів освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти.
- Методичні рекомендації «Безпечне освітнє середовище: Надання індивідуальної підтримки учням з особливими освітніми потребами під час підготовки до реагування на надзвичайні ситуації»
- Положення про атестацію педагогічних працівників (2022р.)
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2022 року № 707 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі»
- Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01 серпня 2022 року № 1371 «Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України» (щодо тривалості онлайн-уроків для школярів)
- “Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”, затверджені наказом МОН від 15.05.2023 № 563 зі змінами, внесеними наказом МОН від 13.06.2024 № 836;
- наказ МОН від 09.08.2024 № 1120 “Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9-х класів закладів загальної середньої освіти”;
- Наказ МОН від 02.08.2024 № 1093 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання”;
- “Порядок ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів”, затверджений постановою КМУ від 13.09.2017 № 684 (в редакції постанови КМУ від 05.09.2023 № 985), яка набула чинності 01.07.2024;
- Наказ МОН від 07.08.2024 № 1112 “Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”. Починає діяти з початку 2025/2026 навчального року;
- Наказ МОН від 16.04.2018 № 367 “Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти” зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН від 20.05.2024 № 714.
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 р. № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”
- Наказ МОЗ №2205 від 25.09.2020 “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти”
- Наказ МОН від 24.02.2023 №201 та від 22.03.2023 №333 було зміни до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти.
- Положення про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами від 24.12.2019 р.)
- Наказ МОН № 1669 від 26.12.2017р. “Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти”
- Наказ МОН № 974 від 15.08.2016р.“Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України”
- Наказ МОН № 1423 від 14.12.2012р.“Про затвердження Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів”
- Наказ МОН № 659 від 16.05.2019р.“Про затвердження Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу”
- Наказ МОН № 97 від 31.01.2019р.“Про затвердження примірного тематичного плану та примірної програми навчання з питань ОП та БЖД”
- Лист МОН № 1/9-436 від 14.08.2020р.Про створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти та попередження і протидії булінгу
- Лист Міністерства освіти і науки України від 02 серпня 2022 р. № 1/8794-22 «Щодо діяльності психологічної служби у системі освіти в 2022/2023 навчальному році»
- Лист Міністерства освіти і науки України від 26 липня 2022 р. № 1/8462-22 «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах воєнного стану»
- Листи Міністерства освіти і науки України від 06.03.2022 № 1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій»
- Лист Міністерства освіти і науки України №4/1513-22 від 06.07.2022 «Про підтвердження кваліфікаційних категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти»
- Державна служба України з надзвичайних ситуацій № 03-1870/162-2 від 14.06.2022 року «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти»
- Наказ МОН від 30.07.2021 №868 “Про затвердження форм звітності з питань діяльності закладів загальної середньої освіти та інструкцій щодо їх заповнення”
- Постанова МОЗ від 06.09.2021 р. №10 “Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 р. № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”
- Наказ МОЗ №2205 від 25.09.2020 “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти”
- Наказ МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224 “Деякі питання організації дистанційного навчання”
- Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників
- Положення про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами від 24.12.2019 р.)
- Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти
- Лист МОН № 1/9-436 від 30.08.21 рокуЩодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами закладах загальної середньої освіти
- Постанова КМУ № 957 від 15.09.2021року Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти(зі змінами від 26 квітня 2022 р. № 483).
Освітня програма визначає:
- форми здобуття освіти та рівні освіти;
- режим роботи;
- вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти;
- загальний обсяг навчального навантаження, розподіл на тиждень, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;
- очікувані результати навчання здобувачів освіти;
- оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти;
- навчання за наскрізними лініями;
- форми та методи організації освітнього процесу;
- освітні галузі та навчальні програми;
- опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
Освітню програму Зорівської ЗОШ I-III cтупенів побудовано із урахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості та природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності та практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємопов'язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти.
Освітня програма школи – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями результатів навчання. Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником. Основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт загальної середньої освіти відповідного рівня.Відповідно до пункту 3 статті 12 Закону «Про освіту» повна загальна середня освіта має три рівня освіти – початкова освіта, базова середня освіта та профільна середня освіта, що відповідає впровадженню відповідних стандартів.
Державний стандарт початкової загальної освіти:
Із 01.09.2018р . в Зорівській ЗОШ I-III cтупенів, учні1-4 класів навчаються за принципами НУШ. Для них: створено освітнє середовище із розподілом приміщення кабінетів на відповідні осередки; забезпечено ресурсами для навчання (підручники, відповідні дидактичні матеріали та технічне оснащення); освітній процес відбувається через призму наскрізних ліній та базується на партнерських відносинах вчителя, учня та його батьків; навчальні програми відповідно до Типової освітньої програми ПШ виконуються так, що в атмосфері довіри й взаємоповаги реалізується право дитини на гру із плеканням самостійності та незалежного мислення кожного учня.
Оновлені програми й, відповідно, оновлені підходи до навчання учнів 1-4 класів сприяють успішному розвитку таких умінь, як: читання з розумінням; уміння висловлювати власну думку усно і письмово; критичне та системне мислення; творчість; ініціативність; здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Навчання учнів початкової школи відбувається на засадах розвитку життєвих навичок.
У 2024-2025 н.р. 5 - 7 клас буде навчатися за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа».
Учні 8 -9 класів мають змогу вивчати предмети в умовах стандартної організації освітнього процесу.
Специфіка базової освіти в школі спрямована на: формування наукового світогляду школярів, інтеграцію особистості учня в систему національної /світової/ культури, формування загальної культури людини, створення основи для усвідомленого вибору подальшої освіти, формування потреби в самоосвіті та саморозвитку, виховання поваги до прав та свобод інших. Головним в освітньому процесі є спрямованість на розвиток психосоціальних та спеціальних навичок із усвідомленням своєї унікальності.
Завдяки детальній підготовці та злагодженій роботі всього педколективу впродовж навчального року своєчасно й обґрунтовано проводиться низка заходів:
- роз’яснювальні бесіди з учнями та батьками (через збори у форматі «учні+батьки», через виховні години, через індивідуальні консультації);
- складаються Навчальні плани , враховано: матеріальну базу школи, склад педагогічних працівників та їх рівень підготовки/;
- обираються Навчальні програми відповідних предметів та/або інтегрованих курсів;
- відповідно до планів роботи МОН та ІМЗО замовляються підручники (їх надходження в школу фіксується через «Курс.Школа»);
- моніторинг впровадження Освітньої програми та реалізації поставлених задач здійснюється протягом навчального року відповідно до Плану роботи школи на рік. Аналіз/результати опитувань учасників освітнього процесу, вивчення документації, досліджень ефективності проведених заходів - це частина інформації, що має відображення в Річному звіті директора школи. Основними показниками є: моніторинг знань, умінь та навичок з окремих предметів; результати контрольних випробувань/досліджень успішності навчання учнів; участь учнів школи у предметних олімпіадах, творчих, спортивних та інтелектуальних змаганнях/конкурсах участь учнів у конкурсах Всеукраїнського рівнів; аналіз результатів ДПА та ЗНО; аналіз успішності вступної кампанії - вступ до ЗВО; аналіз результатів атестації педпрацівників та їх навчання /підвищення кваліфікації за напрямами/; аналіз участі педпрацівників у методичних заходах школи, ОТГ, району, області.
Отже, за сприятливих умов та старанності всіх учасників, освітній процес в школі організовано так, що учням з певних предметів цікаво вчитися, з інших – необхідно (для вступу до ЗВО).
Освітня програма школи покликана на впровадження таких методів навчання, що базуюєься на партнерстві, участі, активному навчанні, врахуванні актуальних потреб і рівня розвитку, наближеності до реального життя дітей і підлітків.
Важливим для реалізації концептуальних положень розвитку школи є модернізація змісту освіти, забезпечення національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді, інформатизація освіти, посилення кадрового забезпечення, оптимізація системи методичної роботи також вдосконалення організаційних форм співпраці з батьками, оптимізація управлінської діяльності; матеріально-технічне та фінансове забезпечення сучасного розвитку закладу. Шляхами реалізації цих напрямів є комплекс заходів, який складається з:
- відповідних управлінських дій, спрямованих на забезпечення економічних і соціальних гарантій професійної самореалізації педагогічних працівників,
- забезпечення сприятливих та комфортних умов організаційно-педагогічної та методичної роботи;
- створення й підтримка атмосфери спільної відповідальності за результати освітньої діяльності з боку всіх учасників освітнього процесу;
- сприяння формуванню системи психолого-педагогічної служби;
- підвищенню компетентності педагогічних працівників;
- ефективна взаємодія адміністративного складу та колегіальних органів управління закладом (педагогічна рада визначає стратегію розвитку школи; створює умови для послідовних змін; здійснює аналіз і контроль діяльності колективу; забезпечує колегіальність щодо прийняття важливих рішень).
Реалізація задач освітньої програми проходить ще й через урізноманітнення та удосконалення форм співпраці педагогічного колективу закладу з батьками учнів, закладами професійно-технічної освіти, закладами вищої освіти та громадськими організаціями.
Досягнення мети розвитку школи й виконання освітньої програми передбачає наявність та вдосконалення комп’ютерного оснащення, мережі Інтернет із швидкісним доступом для всіх учасників та сучасного програмного забезпечення освітнього процесу; використання прикладного програмного забезпечення в управлінській діяльності керівництва.
Головним завданням школи є підготовка учнів до самостійного життя, в якому вони мають вирішувати реальні завдання в непростих умовах сьогодення. Ступінь самовизначення і самореалізації особистості випускника безпосередньо залежить від рівня його інтелектуального, морального і творчого розвитку: не просто оволодіти сумою знань різних наук, а й їхньою цілісною системою, яка відображає єдину наукову картину світу. Сьогодні випускник школи – людина самодостатня, адаптована до життя, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації.
ІІ. Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття освіти
Початкова освіта здобувається відповідно до Закону України «Про освіту», як правило, з шести років. Пріоритетами в житті дитини цього віку є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та інше. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання - фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобували початкову освіту, на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Класні керівники систематично ведуть облік відвідування занять учнями, адміністрація школи своєчасно звітує перед гуманітарним відділом Зорівської сільської ради.
При записі дитини до школи батьки (законні представники) знайомляться з необхідними документами – Статутом, Правилами внутрішнього розпорядку школи, а також мають надати Згоду на обробку персональних даних (в межах нормативних документів).
При наборі дітей до 1 класу (І ступінь навчання) батьки (законні представники), надають:
- заяву (встановленого школою зразка) одного з батьків (законних представників) на ім’я директора про зарахування дитини до школи;
- копію свідоцтва про народження дитини;
- згода на обробку персональних даних;
- медичні документи про допуск учня до дитячого колективу (довідка встановленого зразка) та карту щеплень;
Зарахування до 1-ого класу відбувається відповідно до щорічних наказів.
Комплектування 1-ого класів завершується 30 серпня поточного року.
При зарахуванні учнів протягом навчального року на усі ступені навчання батьки (законні представники), надають:
- заяву (встановленого школою зразка) одного з батьків (законних представників) на ім’я директора про зарахування дитини до школи;
- копію свідоцтва про народження дитини;
- згода на обробку персональних даних;
- медичні документи та карту щеплень;
- особову справу з попереднього місця навчання.
Порядок зарахування учнів до школи є незмінним: дитина буде зарахована до школи.
Всіх учнів та їх батьків (законних представників) адміністрація школи обов’язково знайомить із Статутом школи, іншими розпорядчими та нормативними положеннями, що діють у школі
ІІІ. Загальний обсяг навчального навантаження
1-4 класи
З вересня 2019 року в Україні впроваджується оновлений Державний стандарт початкової загальної освіти (Постанова КМУ №688 від 24.07.2019р.), оснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві. Новий Державний стандарт початкової загальної освіти передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, обумовлених готовністю до здобуття освіти.
Державний стандарт передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі та з переважанням ігрових методів у першому циклі (1-2 класи) та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).
. Він розроблений на таких засадах:
- цінність дитинства – тобто відповідність вимог віковим особливостям дитини;
- радість пізнання та розвиток особистості – тобто плекання самостійності та незалежного мислення замість «навченої безпорадності»;
- принципи здоров’я та безпеки – формування здорового способу життя та створення безпечних умов для фізичного та психоемоційного розвитку дітей.
Навчальний план Зорівської ЗОШ I-III cтупенів визначає структуру та зміст початкової освіти через інваріантну й варіативну складові, які встановлюють погодинне та змістове співвідношення між освітніми галузями (циклами навчальних предметів), гранично допустиме навантаження учнів та загальнорічну кількість навчальних годин.
5-9 класи
Учні 5 - 7 класу за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» (наказ МОН від 19.02.2021 № 235 зі змінами від 19.08.24 №1120).
Учні 8-9 класів навчатимуться за навчальними планами відповідно до Державного стандарту (затвердженою наказом 2018 року № 405.)
10-11 класи
Учні 10-11 класів навчатимуться за навчальними планами відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого затвердженою наказом № 408 від 20.04.2018 року, але в редакції наказу МОН від 2019 року № 1493
ІV. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями
Міністерство освіти і науки України затверджує типові освітні програми, які спрямовані на реалізацію мети та завдань освітньої галузі. Освітні програми школи розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. В рамках навчальних програм (затверджених наказами МОН України) подано:
- очікувані результати навчання (знаннєвий, діяльнісний, ціннісний компоненти);
- пропонований зміст предмета;
- реалізації в змісті предмета;
- внесок предмета у формування ключових компетентностей (компетентнісний потенціал предмета).
Державні стандарти загальної середньої освіти – це вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувача загальної середньої освіти відповідного рівня.
Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору, самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
Освітня програма закладу передбачає три рівня повної середньої освіти: початкова освіта (1-4 класи); базова середня освіта (5-9 класи); повна загальна середня освіта (10-11 класи).
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі. В початковій школі з 01.09.2020 р. учні 1-4 класів навчаються за Новим Державним стандартом початкової освіти (зі змінами 2019 р.).
Базова середня освіта окреслює підходи до планування й організації школою єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 №1392. із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ№ 538 від 07.08.2013, № 143 від 26.02.2020
В усіх представлених варіантах Навчальних планів зазначено кількість годин тижневого навантаження на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з вимогами Державного стандарту.
V. Перелік навчальних планів та модельних навчальних програм
Тип закладу – загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів.
Орієнтовна/реальна кількість класів на 2024/2025н.р.:
І ступінь – 4; ІІ ступінь – 5; ІІІ ступінь – 2;
Орієнтовна кількість учнів: 178
І ступінь – 55; ІІ ступінь – 100; ІІІ ступінь -23
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН від 20.02.2002 № 128.
Робочий навчальний план Зорівської ЗОШ I-III cтупенів розроблений на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, чинних Державних стандартів початкової, базової та повної загальної освіти, Положення про загальноосвітній навчальний заклад; відповідно до листів Міністерства освіти і науки України.
Робочі навчальні плани на 2024-2025 навчальний рік вводяться в дію з 02.09.2024 р. та складаються:
- для 1-4 класів – педрадою школи (відповідно до Державного стандарту початкової освіти, Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Р.Б.Шияна, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки україни № 1272, 1273 від 08.10.2019 та методичних рекомендацій МОН України) – додатки 1.1-1.2, 1.7;
- для 5 - 7 класу – педрадою школи за Типовою освітньою програмою ЗЗСО ІІ ступеня, затверд. наказом МОН України від від 19.02.2021 № 235 зі змінами від 19.08.24 №1120 – додатки 1.3, 1.4.,1.8-1.10;
- для 8-9 класів – педрадою школи за Типовою освітньою програмою ЗЗСО ІІ ступеня, затверд. наказом МОН України від 20.04.18р. за № 405 - додаток 1.5;
- для 10-11 класів – педрадою школи на підставі Типової освітньої програми ЗЗСО ІІІ ступеня, затверд. наказом МОН України за № 408 від 20.04.18р. – (в редакції: наказ МОН № 1493 від 28.11.2019р зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464 -додаток 1.6.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мови і літератури, суспільствознавство, мистецтво, математика, природознавство, технології, здоров’я і фізична культура.
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
VІ. Форми організації освітнього процесу: режим роботи закладу, структура навчального року, інші освітні компоненти
Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» загальна середня освіта може бути організована за такими формами: інституційна , заочна (дистанційна); індивідуальна (екстернатна, сімейна, вона ж — домашня, педагогічний патронаж).
Режим роботи школи:
- мова навчання – українська;
- режим навчання – п’ятиденний;
Основною формою організації освітнього процесу є урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути:
- екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, вистави, брифінги,
- квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, відео-уроки, прес-конференції,
- захист навчальних проектів,проблемний урок,ділові ігри тощо.
Методи навчання – дослідницькі, інформаційні, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії тощо.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Структура навчального року: Відповідно до статті Закону України «Про загальну середню освіту» 2024/2025 навчальний рік розпочнеться святом «День знань» і закінчується не пізніше 29червня. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою у такі терміни (орієнтовно):
- І семестр – з 02 вересня по 27 грудня 2024 року;
- ІІ семестр – з 13 січня по 30 травня 2025 року.
Терміни канікул – передбачено осінні, зимові, весняні :
- Осінні – з 28 жовтня по 3 листопада 2024 року;
- Зимові – з 30 грудня 2024 року по 12 січня 2025 року;
- Весняні – з 24 березня по 30 березня 2025 року.
У разі посилення карантинних обмежень, в структурі 2024/2025 н.р. можливі зміни (за рішенням педради) термінів й дат семестрів/канікул, форми навчання.
Відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом МОН України «Про затвердження Порядку проведення ДПА» перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, середньої та старшої школи буде затверджено додатково. Вручення документів про освіту для випускників 9-ого та 11-ого класу буде проведено у терміни, визначені наказом МОН України .
VІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
- Споруда школи (триповерхова) містить 18 навчальних кабінетів та класних кімнат, бібліотеку; медичний кабінет, спортивну залу, кабінет директора школи , методичний кабінет ; ресурсну кімнату, 2 туалети, роздягальня;
Внутрішня система забезпечення якості освіти та освітньої діяльності - в процесі розбудови:
. Опанування питань самоаналізу у напрямках: освітнє середовище, система оцінювання учнів, система оцінювання педагогічної діяльності педпрацівників та управлінських рішень має включати:
- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (щорічно оновлюється та затверджується на засіданні педради, серпень, до початку навчального року);
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників Закладу;
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління Закладом;
- інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами Закладу, на кшталт: колегіальний вибір підручників для учнів школи /за Новими держстандартами освіти, відповідно до графіків МОН України/ на засіданнях педради із подальшим оприлюдненням на сайті школи.
додаток 1.1 |
||||||||
Навчальні плани |
||||||||
|
|
Кількість годин на тиждень за ступенем навчання |
||||||
|
|
школа І ступеня |
||||||
|
Класи |
1 |
2 |
|||||
|
Учнів у них |
9 |
15 |
|||||
№ |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень |
||||||
1 |
Українська мова |
5 |
5 |
|||||
2 |
Іноземна мова(англійська) |
2 |
3 |
|||||
3 |
Математика |
3 |
3 |
|||||
4 |
Я досліджую світ |
7 |
8 |
|||||
5 |
Мистецтво |
2 |
2 |
|||||
6 |
Фізична культура |
3 |
3 |
|||||
|
РАЗОМ |
22 |
24 |
|||||
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів |
||||||||
|
за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
|||||||
1 |
Індивідуальні консультації |
1 |
1 |
|||||
|
РАЗОМ |
1 |
1 |
|||||
|
Загальне навантаження |
23,0 |
25,0 |
|||||
|
|
Додаткові години |
||||||
|
Поділ класів на групи |
|
|
|||||
|
РАЗОМ |
0 |
0 |
|||||
|
Всього до оплати |
23,0 |
25,0 |
|||||
|
||||||||
додаток 1.2 |
|
|||||||
Навчальні плани |
|
|||||||
|
||||||||
|
|
Кількість годин на тиждень за ступенем навчання |
|
|||||
|
|
школа І ступеня |
|
|||||
|
Класи |
3 |
4 |
|
||||
|
Учнів у них |
17 |
14 |
|
||||
№ |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень |
|
|||||
1 |
Українська мова |
5 |
5 |
|
||||
2 |
Іноземна мова(англійська) |
3 |
3 |
|
||||
3 |
Математика |
4 |
4 |
|
||||
4 |
Інформатика |
1 |
1 |
|
||||
5 |
Я досліджую світ |
7 |
7 |
|
||||
6 |
Мистецтво |
2 |
2 |
|
||||
7 |
Фізична культура |
3 |
3 |
|
||||
|
РАЗОМ |
25 |
25 |
|
||||
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів |
|
|||||||
|
за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
|
||||||
1 |
Індивідуальні консультації |
1 |
1 |
|
||||
|
РАЗОМ |
1 |
1 |
|
||||
|
Загальне навантаження |
26,0 |
26,0 |
|
||||
|
|
Додаткові години |
|
|||||
|
Поділ класів на групи |
|
1 |
|
||||
|
РАЗОМ |
1 |
0 |
|
||||
|
Всього до оплати |
27,0 |
26,0 |
|
||||
|
||||||||
|
||||||||
ДОДАТОК №2
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ навчання здобувачів освіти
В Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, затвердженому постанова КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392 із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 7 серпня 2013 р. № 538, № 143 від 26.02.2020.
визначені ключові компетентності здобувачів освіти 5-11 класів, а саме:
громадянська компетентність - здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;
загальнокультурна компетентність - здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;
здоров’язбережувальна компетентність - здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;
інформаційно-комунікаційна компетентність - здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;
комунікативна компетентність - здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;
міжпредметна естетична компетентність - здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;
міжпредметна компетентність - здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;
проектно-технологічна компетентність - здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;
соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.
Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.
Наскрізними змістовими лініями мовного компонента є:
- Мовленнєва лінія забезпечує формування мовленнєвої компетентності шляхом формування та удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), а також готовності розв’язувати проблеми особистісного і суспільного характеру.
- Мовна лінія передбачає формування мовної компетентності шляхом засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів.
- Соціокультурна лінія сприяє формуванню соціокультурної компетентності шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей, норм, що регулюють соціально-комунікативні відносини між статями, поколіннями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові учнів.
- Діяльнісна (стратегічна) лінія сприяє формуванню діяльнісної компетентності шляхом формування навчальних умінь і навичок, опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем.
Стратегічно важлива для мовного компонента комунікативна компетентність, яка є невід’ємною складовою структури змісту освіти, передбачає оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного і писемного мовлення, базовими вміннями і навичками використання мови в різних сферах і ситуаціях.
Вивчення мов сприяє збагаченню активного словникового запасу учнів, пізнанню та усвідомленню особливостей життєвого досвіду народів, мови яких вивчаються, важливості оволодіння мовами та задоволенню потреби в користуванні ними як засобом спілкування в різних сферах життєдіяльності, розвиває мовні, інтелектуальні та пізнавальні здібності, формує гуманістичний світогляд, моральні переконання та естетичні смаки, сприяє засвоєнню національних і загальнолюдських цінностей, використанню інформаційних і комунікаційних технологій, виховує в учнів потребу в удосконаленні власної мовленнєвої культури протягом усього життя.
Володіння українською мовою сприяє консолідації громадян у розбудові та зміцненні держави, забезпечує доступ до джерел української духовності, дає змогу випускникам загальноосвітніх закладів у повному обсязі реалізувати в різних галузях чи сферах життєдіяльності можливості, життєві потреби, плани, пов’язані з подальшим здобуттям освіти, опануванням спеціальністю.
Сучасна система навчання іноземних мов дає можливість застосовувати комунікативно-діяльнісний підхід оволодіння мовами як важливим засобом міжкультурного спілкування, усвідомлення учнями особливостей культури народів, мови яких вивчаються, власної національної культури.
Складовими літературного компонента є: емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії.
Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів української, світової літератури, а також літератур національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.
Зміст літературної освіти з урахуванням вікових особливостей учнів визначає художні твори, літературні явища і факти, розкриває їх ідейно-естетичну своєрідність та значущість в історії української і світової культури, встановлює зв’язки між різними національними літературами, літературою і фольклором, літературою і міфологією, літературою і філософією, літературою та іншими видами мистецтва, передбачає обсяг загальних теоретичних понять, необхідних для розуміння літератури як мистецтва слова, формування вмінь аналізувати та інтерпретувати художні твори в різних аспектах.
Засвоєння учнями літературного компонента сприяє їх залученню до надбань вітчизняного і світового письменства, розвитку стійкої мотивації до читання, потреби у зверненні до художньої літератури протягом життя, збагаченню духовно-емоційного досвіду, формуванню загальної культури, підвищенню рівня володіння українською, іноземними мовами та мовами національних меншин.
Вивчення української літератури сприяє вихованню любові до народу, його мови, звичаїв, національних традицій, культури, розумінню світової та національної історії, проблем сьогодення, розвиткові інтелектуальних, духовних та естетичних цінностей.
Вивчення літератур національних меншин сприяє усвідомленню учнями розмаїття культурного багатства нашої держави, а світової літератури - залученню учнів до загальнолюдських цінностей, вихованню толерантного ставлення до різних народів, народностей, рас і культур.
Зміст мовного і літературного компонентів в основній школі спрямований на досягнення належного рівня сформованості в учнів вміння користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності, читати та усвідомлювати прочитане, на розвиток інтересу до художньої літератури і системного читання, розкриття за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей, формування гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-пізнавальних інтересів, виховання в учнів любові, поваги до традицій українського народу, толерантного ставлення до культурних традицій інших народів. Одним із завдань освітньої галузі в основній школі є формування комунікативної і літературної компетентностей.
Навчання мови і літератури у старшій школі полягає у розвитку здобутих в основній школі вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої та читацької діяльності, розвитку комунікативної компетентності з іноземних мов, заохоченні учнів до розширення кола читання, осмислення духовної цінності та поетики художніх творів, поглибленні культурно-пізнавальних інтересів учнів, усвідомленні ними ролі мови і літератури в сучасному світі, формуванні рис успішного мовця і творчого читача з високим рівнем загальної культури, активною громадянською позицією, національною свідомістю, вихованні в учнів поваги до культурних традицій різних народів.
Метою освітньої галузі “Суспільствознавство”, що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.
Одним із завдань освітньої галузі є забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя.
Метою навчання історії в загальноосвітній школі є формування в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу.
Метою навчання суспільствознавства є створення умов для розвитку особистості компетентного, активного, відповідального громадянина України, члена європейської і світової спільноти, що здатний сприймати та ефективно відповідати на сучасні індивідуальні та суспільні виклики і загрози.
Основною метою освітньої галузі “Мистецтво” є формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.
В основній школі зміст освітньої галузі спрямований на розширення у процесі опанування творів мистецтва і художньо-практичної діяльності набутих у початковій школі ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей.
У старшій школі зміст освітньої галузі “Мистецтво” спрямований на формування художнього мислення та світогляду учнів, поглиблення їх ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей шляхом узагальнення знань, умінь і навичок, набутих в основній школі.
Основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.
Зазначені завдання виконуються у процесі опанування навчального змісту освітньої галузі “Математика”, в якому виокремлюються такі змістові лінії: числа, вирази, рівняння і нерівності, функції, елементи комбінаторики, теорії ймовірності та математичної статистики, геометричні фігури і геометричні величини.
Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.
Загальноприродничий компонент забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній, пропедевтичну підготовку учнів до вивчення окремих навчальних предметів, що сприяє розвитку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі.
Астрономічний компонент зорієнтований на забезпечення засвоєння учнями наукових фактів, понять і законів астрономії, методів її дослідження, усвідомлення знань про будову Сонячної системи, створення і розвиток Всесвіту, формування наукового світогляду.
Біологічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як науки та її значення у забезпеченні існування біосфери.
Географічний компонент спрямований на засвоєння учнями знань про природну і соціальну складову географічної оболонки Землі, формування в учнів комплексного, просторового, соціально орієнтованого знання про планету Земля у результаті застосування краєзнавчого, регіонального і планетарного підходів та усвідомлення цілісного географічного образу своєї країни.
Фізичний компонент забезпечує усвідомлення учнями основ фізичної науки, засвоєння ними основних фізичних понять і законів, наукового світогляду і стилю мислення, розвиток здатності пояснювати природні явища і процеси та застосовувати здобуті знання під час розв’язання фізичних задач, удосконалення досвіду впровадження експериментальної діяльності, формування ставлення до фізичної картини світу, оцінювання ролі знань фізики в житті людини і суспільному розвитку.
Хімічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони і методи дослідження, навички безпечного поводження з речовинами, формує ставлення до екологічних проблем і розуміння хімічної картини світу, вміння оцінювати роль хімії у виробництві та житті людини.
Екологічний компонент спрямований на формування в учнів екологічної свідомості та дотримання правил екологічно безпечної поведінки в навколишньому природному середовищі.
Метою освітньої галузі “Технології” є формування і розвиток проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві.
Реалізація інформаційно-комунікаційного компонента спрямована на формування предметної інформаційно-комунікаційної компетентності та ключових компетентностей.
Основною умовою реалізації технологічного компонента є технологічна та інформаційна діяльність, що проводиться від появи творчого задуму до реалізації його.
Основною метою освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” є розвиток здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та захисту України.
Здоров’язбережувальна компетентність як:
- ключова формується на міжпредметному рівні шляхом оволодіння предметними компетенціями з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів основної школи;
- предметна - у результаті засвоєння змісту предметів освітньої галузі і оволодіння учнями відповідними компетенціями.
Загальними змістовими лініями освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” є здоров’я, фізична культура, безпека життєдіяльності, захист України і цивільна оборона.
В типових освітніх програмах, затверджених 20.04.2018 наказами МОН
№ 405-408 визначено основні ключові компетентності здобувачів середньої освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються вчителями у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання роблять внесок у формування таких ключових компетентностей здобувачів освіти:
Ключові компетентності |
Компоненти |
|
І ступінь |
ІІ-ІІІ ступінь |
|
1.Спілкування державною мовою |
Вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникати невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
2.Спілкування іноземними мовами |
Здатність спілкуватися іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, володіння навичками міжкультурного спілкування |
Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
3.Математична компетентність |
Виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
4.Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій, усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях. Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
5.Інформаційно-цифрова компетентність |
Опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
6.Уміння вчитися впродовж життя |
Опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; змоделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
7.Ініціативність і підприємливість |
Ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, проводити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, впевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
8.Соціальна і громадянська компетентності |
Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
9.Культурна компетентність |
Залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
10.Екологічна грамотність і здорове життя |
Усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі: вміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
ДОДАТОК № 3
НАВЧАННЯ за наскрізними лініями
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
|
І ступінь |
ІІ-ІІІ ступінь |
|
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування у здобувачів початкової освіти соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля. |
Формування у здобувачів освіти соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
Громадянська відповідальність |
Формування відповідальності та готовності до співпраці через колективну діяльність (робота в групах, парах, проектах тощо) . |
Сприятиме формуванню відповідального члена суспільства, що розуміє принципи і механізми його функціонування.
Ця наскрізна лінія засвоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка з'єднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Наскрізна лінія націлює на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя відіграє важливу роль у формуванні толерантного ставлення до однокласників незалежно від рівня навчальних досягнень. |
Здоров'я і безпека |
Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки |
Становлення здобувача освіти як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Формує валеологічні знання учнів про власне здоров’я та здоров’я оточуючих, навички здорового способу життя та безпечної поведінки, виховує бережливе ставлення до власного здоров’я. |
Підприємливість і фінансова грамотність |
Формування у здобувачів освіти здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Змістові лінії реалізуються наскрізно через інтегровані курси та всі навчальні предмети.
ДОДАТОК № 4
ОЦІНЮВАННЯ навчальних досягнень здобувачів освіти
Об’єктами оцінювання є результати навчання учнів. Результати навчання — це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти.
Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2-х класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4-х класах – формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо коригування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності Закладу та якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів.
Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи:
1-4 класи – . Наказ МОН № 813 від 13.07.2021 року Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти
Вибір форм і методів навчання вчителі 5-11 класів визначають самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюється відповідно до:
- Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів в системі загальної середньої освіти - затверджені наказом МОН України від 02.08.24 №1093 для 5-7 класів.
Основні функції оцінювання: формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу); констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання); діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень); коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітріій процес); орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток); мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання); розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення); прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє); виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку). Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація. Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання. Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку. Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти І науки України визначає в установленому законодавством порядку. Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу. Оцінювання дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях. Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягай учні. Загальні критерії оцінювання визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріїв оцінюваиия за освітніми галузями . Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювання.
Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так І на різних його етапах (підсумкове).
Під час організації оцінювання результатів навчання здобувачів освіти: визначати форми поточного і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр; формулювати об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі; основою для формулювання таких навчальних цілей є обов’язкові і очікувані результати навчання, визначені Державним стандартом / відповідними модельними Навчальними програмами; ознайомлювати учнів із критеріями та засобами оцінювання, за якими буде встановлюватися рівень досягнення ними результатів навчання на кінець навчального семестру та року, та ознайомлення із засобами оцінювання, якими буде встановлено результати навчання; надавати учням зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за певний період, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним; важливо не протиставляти учнів / учениць одне одному; доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень; труднощі в навчанні варто обговорювати з учнями / ученицями індивідуально; зворотний зв’язок можна надавати в письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності, інших умов; створювати умови для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія); під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям; важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання; коригувати освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів. Оцінювання результатів навчання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета / інтегрованого курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів і засобів: усного опитування (індивідуальне, групове тощо); спостереження; аналіз портфоліо; письмових завдань (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи); практичних завдань (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах; розрахункові та розрахунково-графічні роботи; навчальний проект; робота з картами, діаграмами; заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо); завдань із використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо); самооцінювання, взаємооцінювання; 4 комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання. Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо. Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / Інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання. До оцінювання наскрізних умінь може долучатися шкільний психолог. Оцінювання результатів навчання учнів потребує гнучкості. Підходи до оцінювання в різних класах закладу загальної середньої освіти можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти та автономії вчителя. Під час навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку. Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання здобувачами освіти принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей). У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель / учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню / учениці повторне проходження оцінювання. Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.
Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель / учителька може встановлювати самостійно. Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох або всіх груп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, і мають забезпечувати об’єктивність оцінювання. Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями , з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель і учителька може запропонувати учнівству: 1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями; 2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями. Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед здобувачами освіти, та коригування освітнього процесу. У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета / інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти. Оцінка за семестр може бути скоригованою. Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року. Річне оцінювання також може бути скоригованим. Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень (далі - Свідоцтво). Результати ДПА — у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти. СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ Свідоцтво досягнень складається з двох частин і передбачає характеристику навчальної діяльності учнів та фіксацію результатів навчання за групами результатів, визначеними Державним стандартом для певних освітніх галузей, з переліку навчальних предметів та інтегрованих курсів, визначених навчальним планом освітньої програми закладу освіти. Запропонована форма Свідоцтва є орієнтовною. «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом. Заповнення цієї частини Свідоцтва здійснюється відповідно до переліку навчальних предметів / інтегрованих курсів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу освіти.
- вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів 8-9 класів /продовжується і на 10-11 класи/ із базових дисциплін у системі ЗЗСО - це наказ МОН від 21.08.2013р. за № 1222 /зміни, затверд. наказом № 1009 від 19.08.16р. – відмінено наказом МОН № 924 від 20.08.2018р.
ДОДАТОК № 5
Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
(триває розбудова ВСЗЯОтаОД)
У 2024/2025 навчальному році в Зорівській ЗОШ I-III cтупенів педагогічний колектив працює за Положенням про ВСЗЯОтаОД (внутрішня система забезпечення якості освіти та освітньої діяльності
ДОДАТОК № 6
Перелік навчальних програм
Перелік навчальних програм щорічно переглядається на ШМО /відповідно до наказів та методичних рекомендацій МОН України/; за ними складається календарно-тематичне планування вивчення предметів
ДОДАТОК № 6.1.
І ступінь, 1-4 класи
Наказ МОН № 1272 від 08.10.19р. «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів ЗЗСО»
Наказ МОН № 1273 від 08.10.19р. «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів ЗЗСО»
№з/п |
Предмети, 1 клас |
Назва навчальної програми, автор, наказ МОН |
|
Інтегрований курс «Навчання грамоти» |
Навчальні програми для 1-2 класів в Типовій освітній програмі під керівництвом Р.Б.Шияна (затверджені наказом МОН №1272 від 08.10.2019..) |
|
Математика |
|
|
Інтегрований курс «Я досліджую світ» |
|
|
Інтегрований курс «Дизайн і технології» |
|
|
Мистецтво |
|
|
Фізична культура |
|
|
Англійська мова |
Навчальна програма з англійської мови в Типовій освітній програмі під керівництвом Р.Б.Шияна |
№з/п |
Предмети, 2 клас |
Назва навчальної програми, автор, наказ МОН |
1. |
Українська мова |
. відповідно до Типової освітньої програми ЗЗСО І ступеня (наказ МОН № 1272 від 08.10.19р.) |
2. |
Математика |
|
3. |
Інтегрований курс «Я досліджую світ» |
|
4. |
Мистецтво |
|
5. |
Фізична культура |
|
6. |
Англійська мова (1-2 кл.) |
Навчальна програма з англійської мови в Типовій освітній програмі під керівництвом Р.Б.Шияна |
7. |
Інформатика (2кл.) |
Навчальна програма з інформатики в Типовій освітній програмі під керівництвом Р.Б.Шияна |
№з/п |
Предмети, 3 клас |
Назва навчальної програми, автор, наказ МОН |
1. |
Українська мова |
Навчальні програми для 3-4 класів в Типовій освітній програмі під керівництвом Р.Б.Шияна відповідно до Типової освітньої програми ЗЗСО І ступеня (затверджена наказом МОН № 1273 від 08.10.19р.) Зі змінами (наказ МОН № 1273 від 08.10.19р.) |
2. |
Математика |
|
3. |
Інтегрований курс «Я досліджую світ» |
|
4. |
Мистецтво |
|
5. |
Фізична культура |
|
6. |
Англійська мова (3 кл.) |
Навчальна програма з англійської мови в Типовій освітній програмі під керівництвом Р.Б.Шияна |
7. |
Інформатика (3кл.) |
Навчальна програма з інформатики в Типовій освітній програмі під керівництвом Р.Б.Шияна |
ДОДАТОК № 6.2.
ІІ ступінь
5 -7 клас
Перелік модельних навчальних програм
Відповідно до навчального плану визначено перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі(перелік затверджено педрадою протокол №7 від 25.05.2022р. та № 14 від 07.06.2024р)
Модельні навчальні програми для 5 – 7 класу
Освітня галузь |
Модельна навчальна програма |
|
назва |
автор(и) |
|
Мовно-літературна (українська мова, українська та зарубіжна літератури) |
«Українська мова.5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти «Українська мова.7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти «Українська література. 5-6 класи»
«Українська література. 7-9 класи»
«Зарубіжна література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти Зарубіжна література. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти |
Голуб Н.Б. Горошкіна О.М. Заболотній Яценко Т.О.
Волощук О.В.
Волощук О.В. |
Мовно-літературна (іншомовна освіта) |
Іноземна мова.5-9 класи |
Редько В.Г. ін.. |
Математична |
«Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти Алгебра.7-9 класи для закладів загальної середньої освіти Геометрія.7-9 класи для закладів загальної середньої освіти |
Істер О.С. |
Природнича |
«Пізнаємо природу», 5-6 класи(інтегрований курс)» Фізика 7-9 класи для закладів загальної середньої освіти Біологія 7-9 класи для закладів загальної середньої освіти Географія 7-9 класи для закладів загальної середньої освіти |
Біда та ін...
Григорович та ін.. Балан та ін.. Запотоцький та ін.. |
Громадянська та історична освіта |
"Вступ до історії України та громадянської освіти 5 клас" для закладів загальної середньої освіти Історія: Україна і світ 6 клас для закладів загальної середньої освіти Історія: Україна і світ 7-9 клас для закладів загальної середньої освіти |
Бурлака О.В. та ін..
Власова Н.С. |
Соціальна та здоров’язбережна |
Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс) Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс) |
Воронцова Т.В. та ін.. Воронцова Т.В. та ін.. |
Технологічна |
«Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти Технології. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти |
Ходзицька І. Ю, (дівчата) Туташинський В.І. (хлопці) |
Інформатична |
«Інформатика.5-6 класи» «Інформатика.7-9 класи» |
Ривкінд та ін.. |
Мистецька |
«Мистецтво. 5-6 класи» «Мистецтво. 7 клас» |
Масол, Просіна |
Фізична культура |
Фізична культура 5-6 класи для закладів загальної середньої освіти Фізична культура 7-9класи для закладів загальної середньої освіти |
Педан та ін..
Баженков та ін.. |
ДОДАТОК № 6.3.
8 - 9 класи
Програми затверджені наказом МОН України від 07.06.2017 №804
базуються на складених у 2012 р. /наказ МОН №664 від 06.06.12р./,
розвантажені у 2015-2016рр. /накази МОН за № 100 від 06.02.15р., № 617 від 03.06.16р./,
оновлені у 2017р. /накази МОН №52 від 13.01.17р., №201 від 10.02.17р./,
№ |
Предмет |
кл |
Назва навчальної програми, автор, наказ МОН |
|
Українська мова |
5-9 |
Укладачі: Г.Т.Шелехова, М.І.Пентилюк, В.І.Новосьолов та інші. Розвантаження: Г.Т.Шелехова, Н.Б. Голуб та інші. Робоча група, яка здійснювала оновлення: О.П. Глазова, Ю.О.Романенко та інші Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 |
|
Українська література |
5-9 |
Авторський колектив 2012р.: Р. В. Мовчан, К.В. Таранік-Ткачук, М. П. Бондар, .... Оновлення програми відповідно до наказів МОН України No 52 від 13.01.2017 р та No201 від10.02.2017 р.: |
|
Історія України. Всесвітня історія |
5-9 |
У 2012 р. програми уклали: Пометун ОІ, Атамась О.В, Власов В.С, Гаврилюк Ж.М, Євтушенко Р.І, Комаров Ю.С, Костюк І.А, Ладиченко Т.В, Малієнко Ю.Б, Ставнюк В.В, Ткаченко В.В, Тимченко А.І. У 2017 р. оновлювали: Мудрий ММ, Пастушенко Р.Я, Бурлака О.В, Євтушенко Р.І, Ксьондзик Т.М, Майданик О.Г, Хлипавка Л.М, Щупак І.Я. Програму доопрацьовували у 2019 році Патриляк, Мудрий, Байкєвіч. Внесено зміни: наказ МОН від 03.08.2022 № 698. |
|
Основи правознавства |
9 |
Програму підготували: Т.Ремех та члени робочої групи, що здійснюють супровід програми: О.Муза, Р. Євтушенко, В. Сутковий, Т. Зорнік, Л.Лоха, В.Силенко. Внесено зміни: наказ МОН від 03.08.2022 № 698. |
|
Біологія |
6-9 |
Модератор оновлення 2017р.: О.Г.Козленко. Члени авторської групи: Шаламов Р.В., Брайловська І.М., Віркун В.О., Дем’янчук І.М., Кононенко Л.М., Матяш Н.Ю., Середа Т.В., Скрип В.В., Фіцайло С.С. |
|
Географія |
6-9 |
У 2012 році програму склали: Я. Б. Олійник, Р. В. Гладковський, Л. М. Даценко, Н. І. Забуга, В. І. Кудирко, Л. О. Кухар, Н. В. Муніч, Г. Є. Уварова. У 2015 році внесли зміни: Я. Б. Олійник, І. М. Вітенко, В. Г. Гаврилюк, Т. Г. Гільберг, Л. М. Даценко, Г. Д. Довгань, Н. І. Забуга, С. Г. Коберник, Р. Р. Коваленко, В. І. Кудирко, Т. Д. Магалецька, Н. В. Муніч, Т. Г. Назаренко, О. Ф. Надтока, О. М. Приймак, Т. І. Рихлик, О. І. Слюсар, В. В. Совенко, О. Г. Стадник, Г. Є. Уварова. Оновили у 2017р.: І. М. Вітенко, Л.М.Булава, Р. В. Гладковський, Т. Г. Гільберг, М. В. Бобровський, Г.І.Карпюк, В. І. Кудирко, Т. В. Уманська, О. І. Слюсар, Т. К. Сокол, І. В. Фастов, О. О. Козачук, І. М. Ільницький. Внесено зміни: наказ МОН від 03.08.2022 № 698. |
|
Зарубіжна література |
5-9 |
Авторський колектив Наказ МОН України № 804 від 07.06.2017..: О. М. Ніколенко, К. В. Таранік-Ткачук, С. П. Фоміна, О. В. Ревнивцева, Т. П. Сегеда, Н. В. Онищенко. Внесено зміни: наказ МОН від 03.08.2022 № 698. |
|
Інформатика |
5-8 |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – для учнів, які вивчали інформатику з 2 класу. Наказ МОН України № 804 від 07.06.2017. Підготовили у 2015–2016 рр.: М.І. Жалдак, Ю.В. Горошко, О.В. Коршунова, Б.В. Кудренко, Н.В. Морзе, Є.В. Мотурнак, Т.В. Нанаєва, Г.О. Проценко, Й.Я. Ривкінд, В.В. Шакотько, І.О. Завадський, В.В. Лапінський, А.В. Паньков. Оновлювали: І.О. Завадський, О.В. Пасічник, Н.А. Саражинська, О.О. Богатирьов, С.М. Бондаренко, Л. В. Булигіна, Г.Ю. Громко, О.Б. Коротка, Б.В. Кудренко, В.В. Лапінський, Л.В. Палюшок, Л.М. Федор. |
|
Математика |
5-9 |
Укладачі(2012р.): М. І. Бурда, Ю.І. Мальований, Є.П. Нелін, Д.А. Номировський, А.В. Паньков, Н.А. Тарасенкова, М.В. Чемерис, М.С. Якір. Над оновленням працювали (2017):М.І. Бурда, Б.В. Кудренко, О.Я. Біляніна, А.І. Азаренкова, О.І. Буковська, Т.С. Кіндюх,О.Є. Лисенко, А.В. Миляник, Н.В. Панова, А.В. Паньков. |
|
Мистецтво. ОМ, ММ |
8-9 |
Укладачі (2012 рік): Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новикова, Н. Овіннікова. Оновили(2017): О. Гайдамака, Н. Лємешева, Т. Абрамян, О. Гусєва, О. Коваль, М. Скиба, Т. Шлєєнкова. |
|
Трудове навчання |
5-9 |
Укладачі: В.К.Сидоренко, Н. І. Боринець, Д. В. Боровик, В. М. Гащак, Е. М. Даниліна, С. М. Дятленко, Р. М. Лещук, Н. Б. Лосина, Т. С. Мачача, Н. М. Павич, А. І. Терещук, І. Ю. Ходзицька, В. В. Юрженко. Оновлювали(2017): А. І. Терещук, В. В. Бурдун, С. М. Дятленко, |
|
Іноземна мова (англ) |
5-9 |
Авторський склад за редакцією В.Г.Редько. Розвантаження: В.Г.Редько, О.Д.Карпюк, О.Я.Коваленко, А.М.Несвіт, І.В.Самойлюкевич. Оновлення: Самойлюкевич І.В., Шаленко О.П., Габовда А.М., Рацюк О.І., Харченко Н.І. |
|
Основи здоров’я |
5-9 |
Укладачі: Т. Є. Бойченко, Т. В. Воронцова, О. Л. Москаленко, В. В. Дерев'янко, В. С. Пономаренко, Н. М. Поліщук, С. С. Фіцайло. Над оновленням працювали: О. І. Шиян, Т. Г. Боса, О. А. Спірке, Внесено зміни: наказ МОН від 03.08.2022 № 698. |
|
Фізика |
7-9 |
Програму/2012р./склали: О. І. Ляшенко, В. Г. Бар’яхтар, Л. Ю. Благодаренко, М. В. Головко, Ю. І. Горобець, Т. М. Засєкіна, В. Д. Карасик, О. В. Ліскович, М. Т. Мартинюк, І. Ю. Ненашев, Н. А. Охрименко, В. Д. Сиротюк, М. І. Шут. Оновлювали(2017 рік): В. В. Гудзь, Т. М. Засєкіна, Ю. Я. Пасіхов, О. В. Ліскович, І. Ю. Ненашев, О. Ю. Зіньковський, Н. М. Гончаренко, В. Л. Бузько |
|
Хімія |
7-9 |
Укладачі програми (2012 р.): Величко Л.П., Дубовик О.А., Котляр З.В., Муляр С.П., Павленко В.О., Свинко Л.Л., Титаренко Н.В., Ярошенко О.Г. Над оновленням програми (2017 рік) працювали: Величко Л.П., Дубовик О.А., Бобкова О.С., Баланенко В.В., Пугач С.В., Рогожнікова О.В. |
|
Фізична культура |
5-9 |
Укладачі: Т. Ю. Круцевич, Л. А. Галенко, В. В. Деревянко, С. М. Дятленко, А. І. Ільченко, Н. С. Кравченко, І. Х. Турчик, С. М. Чешейко. Оновлювали: М. В. Тимчик, Є. Ю. Алексєйчук, В. В. Деревянко, Т. А. Дмітрієва, Е. А. Єрьоменко, І. Р. Захарчук, О. М. Лакіза, В. О. Сілкова |
ДОДАТОК № 6.4.
ІІІ ступінь, 10-11класи
Затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 №1407