Методичні рекомендації щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації.

Дата: 10.01.2025 15:06

Кількість переглядів: 192

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 6 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку", підпункту 40 пункту 4 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 614, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації, що додаються.

2. Департаменту цифрової трансформації та електронних публічних послуг (Євгенія ПОПОВИЧ) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Олену КРАМАРЕНКО.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації

Перелік абревіатур

Розділ I. Вступ

1.1. Передмова

ЄЕК ООН є секретаріатом Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо) та її Протоколу про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО). У цій якості ЄЕК ООН підтримує застосування СЕО в Україні в рамках фінансованої ЄС програми EU4Environment (2019-2022).

Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку" прийнятий 20.03.2018. Тим не менше державні органи влади, представники державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, а також розробники МД ще не отримали розуміння вимог і процедур, пов'язаних із СЕО, які встановлені законодавством. Отже, існує потреба у зміцненні місцевого потенціалу щодо здійснення СЕО шляхом розробки галузевих рекомендацій і підтримки практичного застосування цих рекомендацій.

Відповідно, ЄЕК ООН співпрацює з Міндовкілля над розробкою галузевих рекомендацій для сприяння імплементації СЕО у сфері містобудування (Методичні рекомендації щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації).

1.2. Мета

Метою розробки Методичних рекомендацій щодо здійснення СЕО МД є сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров'я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження МД, включаючи підготовку та врахування звітів про СЕО.

СЕО має на меті забезпечити, щоб процес просторового планування максимізував позитивний вплив МД на довкілля, у том числі здоров'я населення та мінімізував негативний вплив.

Методичні рекомендації щодо здійснення СЕО МД рекомендуються для використання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, спеціалістами і науковцями, залученими до консультацій, а також представниками громадськості, які будуть брати участь у СЕО МД.

1.3. Визначення основних термінів

У цих Методичних рекомендаціях наведені нижче терміни вживаються в такому значені:

Цільова група - замовники МД, розробники МД, органи виконавчої влади, які здійснюють консультації в процесі СЕО, органи місцевого самоврядування, розробники звітів з СЕО, громадськість, інші зацікавлені сторони.

Генеральна схема планування території України - МД, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України.

Генеральний план населеного пункту - одночасно МД на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Громадськість - одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об'єднання, організації або групи, зареєстровані на території, на яку поширюється дія документа стратегічного планування.-1

____________
-1 Пунктом 2 статті 19 "Дія міжнародних договорів України на території України" Закону від 29 червня 2004 року № 1906-IV "Про міжнародні договори України" встановлено, що "якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору".
Враховуючи зазначене, термін "громадськість" використовується відповідно до статті 2 Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, ратифікованого Законом № 562-VIII від 01 липня 2015 р.
Також зазначаємо, що для цілей Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, ратифікованої Законом № 832-XIV від 06 липня 1999 р. "громадськість означає одну або більше фізичну чи юридичну особу, їх об'єднання, організації або групи, які діють згідно з національним законодавством або практикою".

Детальний план території - одночасно МД на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Документи державного планування - стратегії, плани, схеми, МД, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування.

Замовник:

1) орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який є відповідальним за розроблення документів державного планування та здійснює загальне керівництво і контроль за їх виконанням, або інший визначений законодавством замовник документів державного планування;

2) фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Комплексний план просторового розвитку території територіальної громади - одночасно МД на місцевому рівні та документація із землеустрою, що визначає планувальну організацію, функціональне призначення території, основні принципи і напрями формування єдиної системи громадського обслуговування населення, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони земель та інших компонентів навколишнього природного середовища, формування екомережі, охорони і збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.

Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання, планування, забудови та іншого використання територій.

Наслідки для довкілля, у тому числі для здоров'я населення - будь-які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, надр, клімату, повітря, води, ландшафту, природних територій та об'єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров'я, матеріальних активів, об'єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів. До них належать наслідки, що є результатом прямого, непрямого та/або кумулятивного впливу МД.

План зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.

Природоохоронні території та об'єкти - території та об'єкти природно-заповідного фонду, їх функціональні та охоронні зони, території, зарезервовані з метою наступного їх заповідання, об'єкти та території екомережі, Смарагдової мережі, водно-болотні угіддя міжнародного значення, біосферні резервати програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера", об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, режим господарського використання яких визначається чинними нормативно-правовими актами України.

Схеми планування території на регіональному рівні - планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин.

Функціональна зона території - визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови.

Функціональне призначення території - перспективне використання території за переважною функцією, яка встановлена планом зонування території у складі відповідного виду містобудівної документації.

Цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Інші терміни та визначення вживаються відповідно до чинного законодавства України.

Розділ II. Визначення обсягу СЕО

МД та проєкти внесення змін до неї, котрі передбачають реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об'єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури ОВД, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об'єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі, підлягають СЕО в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку".

Розділ "Охорона навколишнього природного середовища", що розробляється у складі проєкту МД, одночасно є звітом про СЕО, який має відповідати вимогам Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

При розробленні проєктів внесення змін до МД, щодо якої раніше здійснювалась СЕО, та таких, що передбачають внесення незначних змін, підставою, для прийняття рішення про необхідність здійснення СЕО є відповідні критерії, затверджені Міндовкілля. У разі прийняття рішення про необхідність здійснення СЕО, зміст Звіту про СЕО має відповідати вимогам статті 11 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

У разі коли оновлення МД на місцевому рівні передбачається здійснювати без одночасного внесення змін до неї, СЕО не здійснюється, крім випадку, якщо замовником відповідно до законодавства прийнято рішення про здійснення СЕО незначних змін до документа державного планування.

Проєкт історико-архітектурного опорного плану населеного пункту не підлягає обов'язковій СЕО.

Після визначення необхідності здійснення СЕО процедуру СЕО рекомендується здійснювати залежно від ієрархічного рівня МД (загальнодержавного, регіонального або місцевого). Саме цей рівень в подальшому визначає органи виконавчої влади, які будуть залучатися до консультацій. Органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, тобто замовникам МД, рекомендується визначити обсяг досліджень, методи екологічної оцінки та рівень деталізації інформації, яка повинна бути включена у звіт про СЕО.

СЕО підлягають не всі проєкти МД, а лише ті, виконання яких передбачатиме:

реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об'єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури ОВД (стаття 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"),

або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об'єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі.

Щоб визначити чи передбачатиме виконання проєкту МД наслідки для екомережі, зокрема, слід враховувати перелік складових структурних елементів екомережі, який визначений статтею 5 Закону України "Про екологічну мережу України".

Органам виконавчої влади, які беруть участь у ролі консультантів у процесі визначення обсягу СЕО рекомендовано надавати пропозиції щодо обсягу СЕО. Водночас саме замовник визначає остаточний обсяг СЕО та майбутнього звіту про СЕО, зважаючи на доцільну достатність, часові обмеження, характер МД та фінансові ресурси.

Відповідно до статті 10 Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку" замовник має підготувати заяву про визначення обсягу СЕО, оприлюднити її на своєму вебсайті та внести її до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки з метою одержання та врахування зауважень та пропозицій отримання рекомендацій громадськості.

У заяві про визначення обсягу СЕО рекомендовано надавати таку інформацію:

1) Замовник.

Вказувати повну назву органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який є відповідальним за розроблення МД, та його поштову адресу.

2) Вид та основні цілі МД та його зв'язок з іншою МД.

У цьому підрозділі рекомендується вказати мету та основні цілі розроблення проєкту містобудівного документа. Також вказати зв'язок містобудівного документа з іншими МД. В якості інших МД можуть розглядатися, зокрема:

- інша МД;

- загальнодержавна та обласні стратегії регіонального розвитку, відповідні плани заходів з їх реалізації;

- МД соціально-економічного розвитку, прийняті на державному, обласному, районному та місцевому рівнях, що поширюються на територію проєктування;

- програмні документи, спрямовані на сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров'я, інтегрування екологічних вимог до управління розвитком територій.

При цьому необхідно вказувати реквізити рішень про затвердження таких МД.

3) Якою мірою МД визначає умови для здійснення діяльності або надання документів дозвільного характеру на реалізацію видів діяльності та об'єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури ОВД.

Планувальні рішення переважної більшості документації з просторового планування містять пропозиції щодо функціонального зонування території і не оперують окремими об'єктами.

У рамках етапу визначення обсягу СЕО можливим вбачається лише формування орієнтовного переліку видів діяльності, які однозначно передбачені в контексті подальшої реалізації планувальних рішень МД та відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" потребують здійснення процедури ОВД у розрізі сфер господарської діяльності у тій чи іншій функціональній зоні, що розглядаються у МД.

Розробником МД може бути проаналізовано Реєстр ОВД, що ведеться Міндовкілля, визначено об'єкти та види діяльності, що плануються до реалізації на територіях містобудівного проєктування, та встановлено умови здійснення відповідної діяльності на досліджуваній території відповідно до існуючого та проєктного функціонального зонування.

У випадку, якщо МД (наприклад, проєкт детального планування конкретного виробничого комплексу) оперує наявними даними щодо проєктних видів діяльності та об'єктів, для яких має бути проведена ОВД, то для таких видів діяльності та об'єктів може бути надана інформація про їх місцезнаходження, розмір, потужність, ресурсомісткість.

4) Ймовірні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, та для територій з природоохоронним статусом

У цьому підрозділі вказуються можливі наслідки від реалізації МД для довкілля, у тому числі здоров'я населення.

МД орієнтована значною мірою на досягнення соціально-економічних переваг, але ці переваги й вигоди можуть мати непередбачувані наслідки для довкілля, здоров'я населення, для природоохоронних територій та об'єктів, а також - в окремих випадках - транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров'я населення. Ці наслідки можуть бути як позитивними, так і негативними.

Позитивні наслідки впровадження МД - це зміни, які покращують стан компонентів довкілля, або здоров'я населення, або територій з природоохоронним статусом, або транскордонного середовища.

Негативні наслідки впровадження МД - це зміни, які погіршують стан компонентів довкілля, або здоров'я населення, або для територій з природоохоронним статусом, або транскордонного середовища.

Процедура СЕО насамперед спрямована на виявлення та усунення ймовірних негативних наслідків реалізації МД, задля гарантування, що впровадження МД не призведе до погіршення якості довкілля або здоров'я населення, а у разі виникнення відповідних загроз - буде мінімізовано їх прояви шляхом розроблення та здійснення заходів із запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків виконання МД.

Наслідки впровадження МД для довкілля та здоров'я населення будуть різними. Деякі наслідки можуть бути незначними, тоді як інші можуть бути значними для довкілля та/або здоров'я населення. Важливо, щоб звіт про СЕО та дії, які випливають із нього, зосереджувалися на найбільш вагомих наслідках. Тому на етапі визначення обсягу СЕО корисно відрізнити важливі наслідки, які, ймовірно, будуть пов'язані з впровадженням МД (тобто наслідки, які є значними) від тих, які є менш важливими (тобто наслідки, які не є значними).

Також корисно чітко визначити ймовірну відсутність наслідків, пов'язаних із впровадженням МД, на довкілля, на здоров'я населення, на природоохоронні території та (в окремих випадках) на транскордонне середовище.

Очікувану значущість наслідків рекомендовано визначати відповідно до системи "кольорів світлофору":

МД значно відрізняється за сферою своєї дії та площею території, для якої вони розробляються. Зазвичай (але не завжди) можна очікувати, що більш масштабна МД матиме більший діапазон наслідків для довкілля, ніж менш масштабна МД.

Інформацію зазначену у таблиці 1, можна використовувати для визначення ймовірних наслідків МД незалежно від її масштабу. Інформацію, включену в цю таблицю, рекомендовано адаптувати до контексту МД. Наприклад, у таблиці (в тексті або у посиланні, що може бути додане) може бути зазначено, що значні чи незначні наслідки ймовірно можуть мати місце або для певної ділянки території, для якої розробляється МД, або для всієї території, яку охоплює МД. Аналогічно можна ідентифікувати складові довкілля або конкретні групи населення, на які може негативно вплинути МД, а також можна включити іншу загальну та більш детальну інформацію.

Може виникати невизначеність стосовно значущості можливих наслідків через відсутність критеріїв, за якими можна виміряти "значущість". У Протоколі про стратегічну екологічну оцінку, ратифікованому Верховною Радою України (№ 562-VIII від 01.07.2015), критерії для визначення значущості (суттєвості) наслідків представлені у Додатку III "Критерії визначення можливих суттєвих екологічних наслідків, зокрема, пов'язаних зі здоров'ям населення". Оскільки в Законі України "Про стратегічну екологічну оцінку" такі критерії відсутні, рівень значущості доцільно визначати, виходячи із загальних підходів, описаних в розділі 5.6 та вищезгаданому Додатку III.

Як альтернатива можуть використовуватись інші градації ймовірних наслідків.

Цей підрозділ Методичних рекомендацій поширюється лише на випадок нового містобудівного документа (або іншого документа державного планування). Якщо до існуючого МД щодо якого раніше здійснювалася СЕО будуть вноситися незначні зміни, то відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" буде потрібно прийняти рішення про необхідність здійснення СЕО незначних змін до цього документа. Підставою для прийняття такого рішення є Критерії визначення наслідків для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, затверджені наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 28.10.2020 № 213, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 січня 2021 за № 9/35631.

5) Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі, якщо МД не буде затверджено

Відповідно до статті 12 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" мають бути розглянуті декілька виправданих альтернатив затвердженню проєкту МД.

У процесі розроблення МД рекомендовано розглядати такі альтернативи:

1. Альтернативні цілі та пріоритети, на досягнення яких спрямована МД.

2. Альтернативні варіанти діяльності, спрямовані на досягнення обраних цілей або пріоритетів (різні варіанти розвитку).

3. Альтернативні варіанти умов здійснення запропонованої діяльності (варіанти заходів). У цьому випадку альтернативи можуть базуватися на єдиних напрямах розвитку та планувальних рішеннях і відрізнятися, в основному, просторовою складовою.

Альтернативи доцільно визначати так, щоб вони відрізнялися одна від одної та демонстрували відмінності у ймовірних наслідках для довкілля, у тому числі здоров'я населення, і створювали можливості для порівняльного аналізу. Слід зазначити, що обрані альтернативи не обов'язково є взаємовиключними. Часто вони є взаємодоповнюючими. У звіті про СЕО рекомендовано приділяти рівноцінну увагу як запропонованому проєкту МД, так і раціональним альтернативним варіантам. У будь-якому разі, кінцевим результатом аналізу альтернатив має бути формування оптимального сценарію розвитку, що може поєднувати переваги декількох обраних альтернатив.

Однією з альтернатив має бути "нульова альтернатива", а саме ситуація, коли МД не розробляється та не затверджується. Цю альтернативу можна розуміти як продовження поточних (часто несприятливих) екологічних тенденцій.

6) Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час СЕО

Під час проведення СЕО рекомендується застосовувати такі аналітичні методи, як колективні експертні оцінки, контрольні списки, аналіз тенденцій, SWOT-аналіз, цільовий аналіз, матриці впливів, просторовий аналіз із застосуванням геоінформаційної системи, розроблення сценаріїв.

Рекомендується використовувати такі методи участі громадськості, як інформування, консультування, опитування, коментування, обговорення. Консультації з громадськістю та з уповноваженими органами є основним методом СЕО.

Рекомендується під час СЕО керуватися наступними принципами:

- сумірності завдань і методів здійснення СЕО. Вибір конкретних методів визначається масштабом оцінюваного МД, наявними ресурсами, досвідом і рівнем технічної підготовки учасників процесу. Ресурси, які витрачатимуться на проведення СЕО, повинні бути сумірними з вартістю розроблення МД;

- інтеграції процесів розроблення МД та проведення СЕО. В ідеальному випадку СЕО має бути частиною процесу розроблення МД та відповідати його логічним аспектам;

- превентивності. СЕО потрібно проводити якомога раніше в процесі розроблення МД, коли розглядаються всі альтернативи і варіанти дій;

- концентрації уваги на основних питаннях. При визначені переліку та обсягу інформації, яку доцільно використати в процесі СЕО, рекомендується збирати та аналізувати дані, які є найбільш відповідними і значимими для конкретного проєкту МД. Збір інформації має здійснюватися лише в тому обсязі і з тим ступенем деталізації, які потрібні для прийняття обґрунтованих рішень.

Рекомендовано застосовувати прагматичний підхід: нове дослідження варто проводити лише тоді, коли наявних даних та інформації недостатньо для того, щоб охарактеризувати ймовірні значні наслідки реалізації МД чи визначити заходи для усунення очікуваних значних негативних наслідків.

Відповідно до фокусування процесу розроблення МД на землекористуванні та зонуванні, дослідження, необхідні для здійснення СЕО, мають стосуватися наслідків реалізації МД, а не наслідків будівництва конкретних будівель або споруд, які можуть бути запропоновані після затвердження МД-2.

____________
-2 Наслідки будівництва конкретних будівель і споруд будуть згодом розглядатися відповідно до будівельних норм і правил, а також шляхом оцінки впливу конкретних споруд на довкілля відповідно до законодавства.

7) Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків виконання МД

Під час здійснення СЕО доцільно розглянути заходи із запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків для довкілля.

Рекомендується розглянути ресурсозберігаючі заходи, заходи щодо запобігання забрудненню природних ресурсів, захисні заходи, заходи щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів, охоронні заходи (зокрема, збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду), заходи щодо належного управління відходами, заходи щодо зменшення шуму тощо.

Заходи, спрямовані на запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків для здоров'я населення, мають визначатися відповідно до вимог розділу III "Державне регулювання і вимоги щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

8) Пропозиції щодо структури та змісту звіту про СЕО

У цьому підрозділі доцільно вказати структуру і зміст звіту про СЕО проєкту МД відповідно до статті 11 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку". У складі містобудівної документації звітом про СЕО для проєктів МД є розділ "Охорона навколишнього природного середовища", який має відповідати вимогам частини другої статті 11 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

9) Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, та строки їх подання

У цьому підрозділі доцільно вказати орган (замовника МД), до якого подаються зауваження і пропозиції (повна назва та поштова адреса); посаду прізвище, ім'я та по батькові відповідальної особи та її контактні дані.

Після складання заяви про визначення обсягу СЕО рекомендовано замовнику внести її до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки та розмістити на своєму офіційному вебсайті, а також у сільських населених пунктах, де обмежений доступ до мережі Інтернет, розміщувати не менш як у трьох публічних місцях (на дошках оголошень органів місцевого самоврядування, об'єктів соціально-культурного призначення, на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів, у місцях, визначених та обладнаних органами місцевого самоврядування, та в інших місцях масового перебування населення), з метою одержання та врахування пропозицій і зауважень громадськості.

Строк подання зауважень і пропозицій до заяви про визначення обсягу СЕО доцільно встановлювати не менше 10 днів з дня її оприлюднення.

Строк громадського обговорення заяви про визначення обсягу СЕО рекомендовано встановлювати замовником і він не може становити менш як 10 днів з дня її оприлюднення.

Таблиця 1

Ймовірні наслідки для довкілля та здоров'я населення (приклад)

Розділ III. Зміст звіту про СЕО

Звіт про СЕО складається за структурою, що визначена у Законі України "Про стратегічну екологічну оцінку", та має містити інформацію з урахуванням рівня деталізації, отриманого за результатами визначення обсягу СЕО.

У складі МД звітом про СЕО для проєктів МД є розділ "Охорона навколишнього природного середовища", який має відповідати вимогам частини другої статті 11 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

Звіт про СЕО рекомендовано складати таким чином, щоб він не був науковою публікацією чи звітом про науково-дослідну роботу.

Основні висновки повинні бути чітко сформульовані.

Детальну інформацію науково-технічного характеру доцільно представляти у вигляді додатків до звіту про СЕО.

3.1. Зміст та основні цілі МД, його зв'язок з іншими документами державного планування

У цьому розділі звіту про СЕО доцільно вказати мету розроблення проєкту МД та його зв'язок з чинними МД.

Наприклад, внесення змін до генерального плану населеного пункту; визначення функціонального зонування території з урахуванням перспектив, обґрунтованих раціональним використанням територіальних і природних ресурсів тощо. В цілому, підставами для розроблення/оновлення МД є або її відсутність, або результати містобудівного моніторингу.

Також доцільно вказати основні цілі проєкту МД.

Наприклад:

• адаптація планувальних рішень генерального плану населеного пункту до нових демографічних і соціально-економічних умов та відповідних стратегій і програм;

• зміна функціонального використання певних територій;

• розвиток системи об'єктів громадського обслуговування, в тому числі об'єктів охорони здоров'я тощо.

Рекомендовано вказати зв'язок МД з іншими МД. В якості інших МД можуть розглядатися, зокрема:

- МД вищого рівня;

- загальнодержавна та обласні стратегії регіонального розвитку;

- стратегії та програми соціально-економічного розвитку, прийняті на державному, обласному, районному та місцевому рівнях, що поширюються на територію проєктування;

- програмні документи, спрямовані на сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров'я, інтегрування екологічних вимог до управління розвитком територій.

3.2. Характеристика поточного стану довкілля, в тому числі здоров'я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо МД не буде впроваджено

Аналіз поточного стану довкілля на території, для якої розробляється проєкт МД, передбачає ряд заходів зі збору даних, аналізу інформації, що є найбільш значущою в контексті певної СЕО. Аналіз стану довкілля може спиратися як на кількісну, так і на якісну інформацію залежно від характеру МД, наявних даних, методів та інструментів, використаних для аналізу вихідних умов.

При цьому центральним органам виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та у сфері охорони здоров'я, а також обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям (відповідним підрозділам з питань охорони навколишнього природного середовища та з питань охорони здоров'я), органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони здоров'я для цілей якісного аналізу території проєктування та забезпечення здійснення процедури СЕО в цілому рекомендовано забезпечити:

- надання інформації про стан навколишнього природного середовища за запитом замовника;

- надання інформації про стан здоров'я населення за запитом замовника;

- надання інформації про діючі на території проєктування МД екологічного характеру та такі, що пов'язані з охороною здоров'я населення.

Джерела інформації про стан довкілля та здоров'я населення

Джерелами інформації можуть бути:

- Національні доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні;

- Регіональні доповіді про стан навколишнього природного середовища;

- Екологічні паспорти регіонів;

- Щорічні звіти про стан здоров'я населення України та епідемічну ситуацію на загальнодержавному рівні, а також періодичні звіти про стан здоров'я, епідемічну ситуацію та показники середовища життєдіяльності у регіоні;

- Національні доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні.

Відомості:

- Державної служби статистики України та обласних управлінь статистики;

- Державного агентства водних ресурсів України та його територіальних органів;

- Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальних органів;

- Державного агентства лісових ресурсів України та його територіальних органів;

- моніторингу здоров'я населення, що проводиться в науково-дослідних й інших цілях;

- інших державних органів, наприклад, органів охорони здоров'я;

- громадських організацій, наукових та інших спеціалізованих установ та організацій;

- містобудівного моніторингу.

Джерелами інформації також можуть бути:

• містобудівні кадастри різного рівня (державний, регіональні, місцеві);

• кадастри природних ресурсів:

- Державний земельний кадастр;

- Державний водний кадастр;

- Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин;

- Державний лісовий кадастр;

- Державний кадастр тваринного світу;

- Державний кадастр рослинного світу;

- Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

- Державний кадастр природних територій курортів України.

• Геопортали, зокрема:

- Всеукраїнський портал геоданих;

- Національна інфраструктура геопросторових даних;

- Публічна кадастрова карта України.

• Дані Центру медичної статистики МОЗ України.

• Дані Департаментів охорони здоров'я обласних держадміністрацій та адміністрацій ТГ.

• Реєстри, автоматизовані бази даних, архіви, а також інформація, яка готується уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, а також науковими установи, спеціалізованими експертним організаціями, окремими посадовими особами.

Доцільно, щоб зібрані дані були якомога більш актуальними і значущими для конкретної території, для якої розробляється проєкт МД. Фахівцям, які займаються проведенням СЕО, доцільно зібрати лише той обсяг інформації, який є необхідним для подальшого визначення наслідків для довкілля і здоров'я населення. Необхідно продумати план і специфіку збору інформації, ступінь її деталізації. Недоробки в аналізі існуючої ситуації й тенденцій часто виникають не через нестачу даних, а через нечітку цільову спрямованість аналізу і зосередження уваги на питаннях, які не мають відношення до МД.

У разі здійснення СЕО проєкту внесення змін до МД щодо якої раніше здійснювалась СЕО, доцільно ознайомитись та прийняти до уваги основні положення відповідного звіту про СЕО.

У ході здійснення СЕО мають бути оцінені ймовірні наслідки реалізації проєкту документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, зокрема для:

- атмосферного повітря;

- водних ресурсів та їх використання;

- клімату, проявів зміни клімату на тій чи іншій території;

- земельних ресурсів і ґрунтів (у тому числі з позицій використання надр та управління відходами);

- біорізноманіття, у тому числі природохороних територій та об'єктів;

- безпеки життєдіяльності населення та його здоров'я;

- об'єктів історико-культурної спадщини.

Окремо варто розглянути наслідки реалізації МД, що можуть спровокувати прояви зміни клімату на тій чи іншій території.

У підрозділ "Атмосферне повітря" для території, для якої розробляється проєкт МД, рекомендується включити інформацію про обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних і пересувних джерел; про основні речовини, що забруднюють атмосферне повітря (постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1598 "Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню"); про основні забруднювачі атмосферного повітря за видами економічної діяльності (відповідно до наявної статистичної інформації); про наявні пости спостережень за станом атмосферного повітря; про середньорічні, середньомісячні та середньодобові концентрації основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.

У підрозділ "Зміна клімату" для території, для якої розробляється проєкт МД, рекомендується включити інформацію про обсяги викидів парникових газів в атмосферне повітря та джерела викидів парникових газів (така інформація наявна переважно для регіонів та окремих великих міст); про кліматичні умови на території, для якої розробляється проєкт МД (температурні характеристики; атмосферні опади; повторюваність несприятливих явищ погоди, таких як туман, гроза, град, ураган, посуха тощо). Також доцільно описати негативні наслідки, що збільшують вплив на клімат, а саме - збільшують викиди та зменшують поглинання парникових газів, а також позитивні наслідки, такі як зменшення викидів та збільшення поглинання парникових газів.

Також рекомендується включати спеціалізовані кліматичні дані - характеристики клімату, які використовуються для потреб певної галузі господарства чи виду діяльності. Прикладом такої інформації є медико-кліматичні дані, які характеризують вплив клімату певної території на стан здоров'я людини, а також є одним з чинників, що впливають на формування рекреаційних ресурсів території. До таких показників, зокрема, належать:

- повторюваність комфортних погодних умов в теплий період року;

- кількість днів з дискомфортом перегрівання;

- повторюваність задушливої погоди в теплий період року;

- кількість днів з дискомфортом переохолодження;

- суворість зими (індекс Бодмана);

- повторюваність за рік міждобової змінюваності температури понад 6° C за добу;

- повторюваність за рік міждобової змінюваності атмосферного тиску понад 5 гПа за добу та інші.

У підрозділ "Водні ресурси та їх використання" для території, для якої розробляється проєкт МД, рекомендується включити інформацію про джерела водопостачання, якість води поверхневих і підземних джерел, якість питної води, обсяги використання води, обсяги скидання стічних вод, основні показники водокористування та водовідведення, наявність очисних споруд, а також про об'єкти водного фонду, водно-болотні угіддя, прибережні захисні смуги, водоохоронні зони, зони санітарної охорони об'єктів водопостачання. У рамках розроблення даного підрозділу рекомендовано також здійснити аналіз дотримання визначених Водним та Земельним кодексами України водоохоронних обмежень навколо та уздовж водних об'єктів.

Головними джерелами даних щодо стану водних об'єктів є матеріали основних суб'єктів державного моніторингу вод: Міндовкілля, Держводагентства, Держгеонадр та ДСНС (також їхніх установ та територіальних органів), які містять результати узагальнення первинної інформації (даних спостережень): дані, що стосуються певного проміжку часу або певної території; оцінку екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод, дані щодо екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод, кількісного та хімічного стану масивів підземних вод, екологічного стану морських вод та визначення джерел негативного впливу на них; прогнози стану вод і його змін; науково обґрунтовані рекомендації, необхідні для прийняття управлінських рішень у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

У підрозділ "Земельні ресурси і ґрунти" для території, для якої розробляється проєкт МД, рекомендується включити інформацію про ґрунтовий покрив, родючість ґрунтів, забруднення ґрунтів, структуру земельного фонду, наявність ділянок, які потребують рекультивації та благоустрою.

У підрозділ "Біорізноманіття та природоохоронні території" для території, для якої розробляється проєкт МД, рекомендується включити інформацію про території та об'єкти природно-заповідного фонду, їх функціональні та охоронні зони, території, зарезервовані з метою наступного їх заповідання, об'єкти екомережі, території Смарагдової мережі, водно-болотні угіддя міжнародного значення, біосферні резервати програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера", об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, об'єкти лісового фонду, зелені насадження загального користування (парки, сквери, бульвари).

Сучасні ландшафти у поєднанні із природними характеристиками, перш за все геоморфологічними, відображаються через поєднання різних типів землекористування. Джерело даних для визначення структури використання земель - матеріали топографічної зйомки, дані дистанційного зондування Землі (відкриті геодані - Landsat, Sentinel) та результати їх дешифрування.

Важливий аспект сучасних ландшафтів - культурна спадщина. Слід зібрати дані про наявність та розміщення об'єктів культурно-історичної спадщини: археологічні та історичні пам'ятки, архітектурні пам'ятки та визначні будівлі, пам'ятки садово-паркового мистецтва, унікальні та особливі природні об'єкти: геологічні, геоморфологічні, ботанічні та інші, території природно-заповідного фонду.

У підрозділ "Управління відходами" для території, для якої розробляється проєкт МД, рекомендується включити інформацію про обсяги утворення, утилізації та накопичення промислових і побутових відходів; про основних утворювачів відходів; про стан системи управління відходами.

У підрозділі "Надра" для території, для якої розробляється проєкт МД рекомендується включити інформацію про місця залягання корисних копалин, території розвитку екзогенних геологічних процесів (підтоплення, ерозія, селенебезпечні, зсувонебезпечні тощо).

Також потрібно надати інформацію про безпеку життєдіяльності, наявність об'єктів культурної спадщини та стан здоров'я населення на території, для якої розробляється МД, а саме про структуру захворюваності населення, поширеність хвороб, смертність населення та причини смерті, рівень захворюваності на COVID-19.

Для визначення прогнозних змін стану довкілля, якщо МД не буде впроваджено, рекомендується (за можливості) провести аналіз тенденцій зміни стану довкілля у попередні 5-10 років. Аналіз тенденцій зміни стану довкілля є важливою частиною СЕО, оскільки визначає ймовірний перебіг розвитку цих тенденцій у тому випадку, якщо МД не буде реалізований.

Тенденції зміни стану ключових складових довкілля рекомендується представити у графічній формі, що сприятиме візуалізації тенденцій змін (див. рис. 1). Фахівцям з СЕО потрібно оцінити майбутні тенденції, беручи до уваги тенденції минулих років (що сталося) та ключові фактори, які вплинули на формування цих тенденцій (чому це сталося).

Рисунок 1

Приклад: динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у місті Києві у 2008-2020 роках

3.3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров'я на територіях, які ймовірно зазнають впливу

У цьому підрозділі доцільно вказати території перспективного містобудівного освоєння та іншого використання, які ймовірно зазнають впливу внаслідок їх освоєння чи зміни функціонального призначення.

У звіті про СЕО має, зокрема, зазначатися інформація, яка характеризує конкретну територію проєктування, а не лише стан довкілля відповідної області чи району в цілому.

У разі відсутності такої інформації про це доцільно зазначити, здійснюючи опис способу, в який здійснювалася СЕО, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки).

Таблиця 2

Приклад опису територій, які ймовірно зазнають впливу внаслідок зміни їх функціонального призначення відповідно до проєктних рішень МД

Надалі рекомендується надати загальну характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров'я на територіях, які ймовірно зазнають впливу, зокрема, на таких територіях, як:

території, на які впливають викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення;

території, на які впливають викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел забруднення;

території водних об'єктів (прибережні захисні смуги річок, морів, інших водойм та водних об'єктів тощо, водоохоронні зони);

території, що використовуються для полігонів, звалищ, териконів тощо, а також для об'єктів водопостачання та каналізації;

території об'єктів природно-заповідного фонду, а також природоохоронного, культурно-оздоровчого та рекреаційного призначення;

території розвитку екзогенних геологічних процесів (підтоплення, ерозія, селенебезпечні, зсувонебезпечні тощо);

території, на які впливає економічна діяльність (санітарно-захисні зони виробничих і комунально-складських підприємств, місця залягання корисних копалин, особливо цінні сільськогосподарські землі тощо).

3.4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров'я населення, які стосуються МД, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом

У цьому підрозділі потрібно описати територіальні аспекти екологічних проблем, у тому числі ризиків впливу на здоров'я населення. Рекомендується екологічні проблеми і ризики, яким була приділена особлива увага під час оцінки проєктних рішень, представити у табличному вигляді в прив'язці до МД (див. таблицю 3).

Таблиця 3

Приклад опису основних екологічних проблем і ризиків впливу на здоров'я населення

Далі рекомендується більш детально описати виявлені екологічні проблеми і ризики впливу на здоров'я населення, вказавши основні чинники негативного впливу на складові довкілля і здоров'я населення.

3.5. Зобов'язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов'язані із запобіганням негативному впливу на здоров'я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються МД, а також шляхи врахування таких зобов'язань під час підготовки МД

У цьому підрозділі доцільно визначити, в яких нормативно-правових актах, стратегіях, планах і програмах міжнародного, національного та регіонального рівня встановлені зобов'язання у сфері охорони довкілля, у тому числі здоров'я населення, що мають відношення до містобудівної документації, яка оцінюється.

Зокрема, на державному рівні зобов'язання у сфері охорони довкілля та здоров'я населення визначаються законами України, постановами Кабінету Міністрів України, Указом Президента України "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року" та іншими нормативно-правовими актами (див. Додаток 1).

Національні цілі сталого розвитку, індикатори для моніторингу виконання завдань та показники досягнення цілей до 2030 року відображено в Національній доповіді "Цілі сталого розвитку: Україна", підготовленій Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у 2017 році.

Рекомендується визначити рівень відповідності цілей проєкту містобудівного документа, що розглядається, екологічним цілям національної, а також регіональної політики (див. для прикладу таблицю 4).

Таблиця 4

Відповідність проєкту МД екологічним цілям національної політики (приклад)

__________
-3 (+) повна відповідність, (+/-) часткова відповідність, (-) невідповідність

Цей перелік не є вичерпний (див. додаток 2)

У цьому підрозділі також рекомендується описати, як враховані зобов'язання у сфері охорони довкілля, встановлені на міжнародному рівні.

Основними напрямами співробітництва з міжнародними організаціями, членом яких є Україна, є: охорона біологічного різноманіття; охорона транскордонних водотоків і міжнародних озер; зміна клімату; охорона озонового шару; охорона атмосферного повітря; управління відходами; ОВД.

Наприклад, на міжнародному рівні у контексті захисту території Карпат доцільно враховувати Карпатську конвенцію. Якщо це територія басейну річки, доцільно керуватися Водною рамковою директивою. Якщо це територія Смарагдової мережі, доцільно керуватися Бернською конвенцією. Зокрема, в рамках Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) Україна взяла на себе зобов'язання створити Смарагдову мережу - мережу природоохоронних територій європейського значення. У 2019 році на засіданні Постійного комітету Бернської конвенції була затверджена сучасна схема Смарагдової мережі України. Проєкт МД у разі наявності на території об'єктів Смарагдової мережі має враховувати зобов'язання України в рамках Бернської конвенції.

3.6. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров'я населення

Наслідки реалізації МД, зокрема, можуть бути вторинними, кумулятивними або синергічними. Слід оцінювати ймовірні суттєві аспекти впливу об'єктів та МД в цілому на всі компоненти, що охороняються, окремо по кожному із зазначених компонентів. Кумулятивні та синергетичні впливи повинні розглядатись і оцінюватись відносно впливу всіх об'єктів МД на окремі компоненти навколишнього середовища.

Часові рамки, протягом яких можуть виникнути наслідки, також мають значення для їх впливу на довкілля та здоров'я населення. Наслідки слід розглядати на основі того, чи є вони коротко-, середньо- та довгостроковими (1 рік, 3-5 років і 10-15 років відповідно). Деякі наслідки можуть бути постійними, інші можуть бути тимчасовими. Наслідки можуть бути позитивними чи негативними.

Відповідно до заяви про визначення обсягу СЕО, оцінку наслідків для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, доцільно зосередити на наслідках, пов'язаних із запропонованими змінами функціонального використання територій та основними проєктними рішеннями, передбаченими МД. Оцінку наслідків рекомендується проводити для визначених територій, які ймовірно зазнають впливу.

Результати оцінки рекомендується представити у вигляді матриці, яка для кожної території (зони), що ймовірно зазнає впливу, міститиме оцінку наслідків для ключових складових довкілля (див. таблицю 5). Очікуваний вплив кожної діяльності визначається для кожної зі складових довкілля, зазначених у статті 1 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку". Також визначаються "фактори впливу", пов'язані з кожною діяльністю.

Таблиця 5

Узагальнені результати процедури оцінки містобудівної документації (приклад)

Може виникати невизначеність стосовно значущості можливих наслідків через відсутність критеріїв, за якими можна виміряти їх "значущість".

Рівень значущості, пов'язаний з можливими наслідками, слід розуміти відповідно до наступного-4:

__________
-4 Це питання також розглядається в таких документах:
• Протокол про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Київ, 2003), Додаток 3 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_b99#Text)
• Ресурсний посібник для підтримки застосування Протоколу ЄЕК ООН зі стратегічної екологічної оцінки, ISSN 1020-4563, ЄЕК ООН (https://unece.org/environment-policy/publications/resource-manual-support-application-sea-protocol), с. 55-57 та Додаток III.

А. Ймовірні значні негативні наслідки включають наслідки впровадження МД, які:

1) можуть спричинити порушення екологічного стандарту або стандарту охорони здоров'я чи іншої екологічної вимоги або вимоги щодо охорони здоров'я правового/нормативного характеру, якщо не буде вжито заходів щодо пом'якшення наслідків;

2) можуть призвести до недотримання цілей державної екологічної політики, програм чи планів або державної політики в цілому, програм чи планів у сфері охорони здоров'я;

3) можуть спричинити втрату одного чи кількох компонентів екосистеми, що загрожуватиме виживанню виду, який постійно або періодично (наприклад, мігрує) знаходиться на території, яку охоплює МД, якщо не будуть вжиті заходи з пом'якшення наслідків;

4) можуть завдати шкоди якості чи кількості природних чи культурних ресурсів, що призведе до впливу на здоров'я людей на території, яку охоплює МД, чи за її межами, або пошкодити існуючу інфраструктуру (у тому числі інфраструктуру культурної спадщини), якщо в цих випадках не буде вжито заходів щодо пом'якшення наслідків;

5) а також інші наслідки впровадження МД, які на думку громадськості або органів виконавчої влади (наприклад, в результаті консультацій) матимуть значний вплив на довкілля, здоров'я населення, соціальне середовище або культурну спадщину-5.

__________
-5 У разі наслідків, які громадськість вважатиме значними, замовник може зробити висновок, що твердження про значні наслідки є необґрунтованим або несерйозним, і тому не буде розглядати ці наслідки у звіті про СЕО. У цьому випадку замовник повинен продемонструвати, що наслідки, які громадськість вважає значними, і насправді є необґрунтованими або несерйозними (наприклад, наслідки, які громадськість вважатиме значними, можуть бути не пов'язані з МД або ґрунтуватися на недостовірній інформації).

Визначити, чи може впровадження МД спричинити порушення екологічного стандарту або стандарту охорони здоров'я чи іншої юридичної вимоги, можна шляхом оцінки наслідків впровадження МД щодо відповідних нормативних вимог.

Аналогічно, визначити, чи може впровадження МД призвести до недотримання цілей державної політики, програм або планів щодо охорони довкілля чи охорони здоров'я, можна шляхом оцінки наслідків впровадження МД щодо цілей відповідної політики, програми чи плану.

Відповідно до практики ЄС, слід розглянути наступні характеристики наслідків-6:

• ймовірність, тривалість, частота та зворотність наслідків;

• кумулятивний характер наслідків;

• транскордонний характер наслідків;

• ризики для здоров'я людей або довкілля (наприклад, внаслідок нещасних випадків);

• величина та просторовий масштаб наслідків (розміри території та чисельність населення, яке може постраждати);

• цінність і вразливість території, яка може піддаватися впливу через особливі природні характеристики, культурну спадщину або інтенсивне землекористування;

• вплив на території або ландшафти, які мають визнаний міжнародний, національний чи місцевий природоохоронний статус.

__________
-6 Див. Директиву 2001/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 року про оцінку впливу певних планів і програм на навколишнє середовище, Додаток II (https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32001L0042)

Б. Значні негативні наслідки та заходи щодо коригування МД з метою запобігання та/або пом'якшення впливу цих наслідків до прийнятного рівня будуть розглядатися далі у звіті про СЕО. Тому необхідно якомога точніше визначити причину значних наслідків та самі наслідки, щоб надалі якомога точніше оцінити наслідки та визначити відповідні заходи у звіті про СЕО.

В. Ймовірні негативні ефекти, які вважаються незначними, є ймовірними негативними наслідками, що не відповідають критеріям "значних", зазначеним в "А".

Г. Оцінка "ймовірно відсутність негативних наслідків або позитивні наслідки" буде зроблена щодо всіх можливих наслідків впровадження МД, якщо не буде підстав для визначення того, що ймовірно матимуть місце наслідки відповідно до вищезазначених пунктів А і Б.

Важливо, щоб визначення та оцінка ймовірних наслідків зосереджувалися на масштабних наслідках, пов'язаних із зонуванням і використанням землі, а не на конкретних будівлях чи будівельних заходах.

Детальніший опис наслідків для довкілля і пояснювальні коментарі для ключових територій рекомендується представити у вигляді матриці (див. таблицю 6). Оскільки територій, які зазнають впливу, може бути досить багато, доцільно описові таблиці розмістити в додатку до звіту про СЕО.

Таблиця 6

Наслідки для довкілля: приклад для території "Створення гідропарку" існуючий стан - водойми на місці колишніх кар'єрів, північна околиця міста)

Доцільно згрупувати території з подібними характеристиками існуючого стану та пропонованих змін. Для таких груп територій рекомендується узагальнити детальні описи наслідків для довкілля. Для цього потрібно для кожної ключової складової довкілля (атмосферне повітря, вода, ґрунти, біорізноманіття, а також здоров'я населення) надати загальний опис наслідків, вказавши усі ймовірні як негативні, так і позитивні наслідки.

Для здійснення оцінки впливу МД на клімат рекомендується використовувати таблицю 7.

Таблиця 7

Ознаки впливу на клімат внаслідок реалізації МД

Для проведення оцінки впливу реалізації МД на клімат рекомендується використовувати "Рекомендації щодо включення кліматичних питань до документів державного планування".

3.7. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

У цьому підрозділі, ґрунтуючись на результатах аналізу ймовірних впливів, потрібно вказати заходи, які передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків виконання МД. При цьому рекомендується використовувати заходи із запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків для довкілля, визначені законодавством (див. додаток 2).

Загалом можливий широкий діапазон підходів до пом'якшення наслідків, зокрема:

• вибір іншої альтернативи (наприклад, заміна автомобільної дороги залізницею);

• зміна МД в цілому (вибір іншого принципового підходу);

• зміна конкретних пропозицій в МД;

• включення в МД нових положень;

• технічні заходи, що застосовуються на етапі реалізації (наприклад, створення буферних зон, застосування певних проєктних рішень);

• виявлення питань і проблем, які повинні розглядатися під час проведення ОВД конкретних проєктів, передбачених МД, тощо.

Рекомендується заходи, які передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків виконання МД, представити у табличному вигляді (таблиця 8).

Подібну таблицю рекомендується представити для заходів, які передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом'якшення у тому числі і кумулятивних наслідків.

Таблиця 8

Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків виконання МД (приклад)

Також рекомендується включити у цей підрозділ усі пропозиції щодо заходів для запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків виконання МД, які можуть з'явитися в процесі проведення СЕО і в результаті консультацій з громадськістю та уповноваженими органами.

3.8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення

3.8.1. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися

Стислий опис альтернатив, що розглядалися, рекомендується представити у табличному вигляді (див. таблицю 9) відповідно до альтернатив, раніше зазначених у заяві про визначення обсягу СЕО.

Далі в цьому підрозділі рекомендується більш детально описати альтернативи, а також представити конкретні альтернативні пропозиції щодо перегляду певних проєктних рішень МД, які доцільно врахувати.

Таблиця 9

Альтернативи, що розглядалися, та обґрунтування обраної альтернативи (приклад)

Також громадськість може визначити альтернативні варіанти МД, які не передбачалися розробниками. Ці варіанти можуть бути задокументовані як альтернативи обраному варіанту МД. Можливо, одна з цих альтернатив буде вважатися найбільш прийнятною з точки зору зменшення впливу на довкілля та здоров'я населення.

3.8.2. Ускладнення, що виникли в процесі проведення СЕО

У цьому підрозділі потрібно вказати, які ускладнення виникли в процесі проведення СЕО.

Зокрема, це можуть бути такі ускладнення, як:

- відсутність (чи недостатність) офіційних статистичних даних про стан довкілля та здоров'я населення на рівні населених пунктів і територіальних громад;

- недостатній рівень сприяння обласних природоохоронних органів та органів охорони здоров'я у наданні вихідних даних для здійснення СЕО;

- відсутність (чи недостатність) даних про результати реалізації МД, а також наявних проблем і причин невиконання запланованої діяльності.

У цьому підрозділі також рекомендується вказати, які позитивні наслідки має процедура здійснення СЕО для довкілля та здоров'я населення.

3.9. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання МД для довкілля, у тому числі для здоров'я населення

Моніторинг здійснюється з метою виявлення наслідків виконання МД для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, забезпечення здійснення заходів із запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків виконання МД, а також у разі виявлення негативних наслідків, не передбачених звітом про СЕО, вжиття заходів для їх усунення.

Моніторинг відіграє велику роль у забезпеченні реалізації МД з мінімальною шкодою для довкілля.

У звіт про СЕО включаються заходи для моніторингу екологічних, у тому числі для здоров'я населення наслідків реалізації МД.

Моніторинг може використовуватися для:

порівняння прогнозних та фактичних наслідків реалізації МД, наприклад, прогнозних та фактичних показників щодо змін у стані довкілля, у якості та забезпеченості природними ресурсами на місцевому рівні (вода, лісові ресурси, водні біоресурси, зелена інфраструктура та ін.), а також показників реалізації екологічної політики на місцевому чи регіональному рівні, реалізації видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, переваг чи негативних змін у захисті громадського здоров'я від забруднення, шуму, наслідків зміни клімату, у забезпеченні природоохоронними та орієнтованими на природу рекреаційними територіями для задоволення рекреаційних, освітніх та інших пов'язаних з природою культурних потреб населення, у створенні безпечного для громадського здоров'я і життя навколишнього природного середовища;

контролю якості СЕО;

перевірки дотримання екологічних приписів відповідних органів;

оцінки реалізації екологічної політики на місцевому рівні;

перевірки того, чи МД виконується відповідно до передбачених заходів скорочення або пом'якшення наслідків.

Моніторинг за результатами СЕО та пов'язані з ним процеси звітності повинні бути інтегровані із загальним процесом моніторингу реалізації МД та пов'язані з періодичним переглядом МД.

Наслідки виконання МД для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, можуть бути виявлені в результаті моніторингу.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1272, замовник визначає :

зміст заходів, передбачених для здійснення моніторингу, та строки їх виконання;

кількісні та якісні показники, одиниці їх вимірювання та цільові значення таких показників відповідно до кожного з визначених у звіті про СЕО наслідків виконання проєкту МД;

кількісні та якісні показники, одиниці їх вимірювання та цільові значення таких показників для запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків виконання проєкту МД;

методи визначення кожного із показників, які дають змогу швидко та без надлишкових витрат їх вимірювати;

періодичність вимірювання показників, проведення їх аналізу та співставлення із цільовими значеннями;

засоби і способи виявлення наявності або відсутності наслідків для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, з урахуванням можливості виявлення негативних наслідків проєкту МД, не передбачених звітом про СЕО.

Доцільно використовувати такі положення моніторингу в процесі планування моніторингу:

- для здійснення заходів з моніторингу максимально використовувати вже наявні організаційні і матеріальні ресурси, у тому числі (за наявності) місцеву інфраструктуру для моніторингу довкілля, та інтегрувати до моніторингу показники, за якими моніторинг вже здійснюється (моніторинг стану певних об'єктів, моніторинг виконання певних програм, планів та заходів);

- нові показники рекомендується узгоджувати із відповідними природоохоронними органами;

- інформацію, яка отримується доцільно збирати і зберігати в форматі, що дозволяє використовувати її іншим органам;

- для підтвердження якості і порівнюваності наданої за результатами моніторингу інформації, рекомендується зазначати метод(и) вимірювання та аналізу (обробки даних), використаний(і) для збирання інформації;

- включати в заходи з моніторингу виконання заходів з пом'якшення негативних наслідків для довкілля і здоров'я населення.

Заходи з моніторингу і оцінка їх реалістичності з точки зору наявності ресурсів (матеріальних, фінансових, людських) повинні бути узгоджені із замовником.

Рекомендується моніторинг наслідків розподіляти за наступними основними напрямками:

- моніторинг наслідків МД на пом'якшення та адаптацію до зміни клімату;

- моніторинг наслідків МД на сферу із запобігання промисловому забрудненню та охорону атмосферного повітря;

- моніторинг наслідків МД на сферу управління відходами та хімічної безпеки;

- моніторинг наслідків МД на сферу управління водними ресурсами та водними об'єктами;

- моніторинг наслідків МД на стан охорони і використання земель;

- моніторинг наслідків МД на збереження та відновлення біорізноманіття, екосистем та розвиток природоохоронних територій;

- моніторинг наслідків МД для стану громадського здоров'я та безпеки в тій мірі, в якій на них впливає стан довкілля;

- моніторинг наслідків МД для ефективності державного та місцевого управління у сфері охорони довкілля.

В залежності від стану довкілля, фактичних екологічних ризиків та особливостей соціально-економічного розвитку на території, на яку поширюється дія МД, можуть бути ідентифіковані додаткові напрямки для здійснення моніторингу наслідків.

За кліматичним напрямком моніторингу, рекомендується перевіряти наслідки планувальних та землевпорядних рішень та заходів для:

- реалізації планів дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату, досягнення їхніх конкретних цілей, скорочення викидів парникових газів, збільшення обсягів їх поглинання і досягнення в підсумковому балансі вуглецевої нейтральності для громади або регіону (для розрахунків рекомендується звертатися до кліматичних експертів); зниження ризиків та підвищення опірності населених пунктів, територій та громад до наслідків зміни клімату (максимальні температури, дефіцит води питної, для зрошення, інших господарських потреб, загрози хвиль спеки для громадського здоров'я та безпеки, пожежі, екстремальні стихійні явища та ризики затоплень);

- спроможності громади чи регіону формувати та впроваджувати стратегії та плани дій з адаптації до зміни клімату (стратегії та плани дій з адаптації до зміни клімату є досить комплексними документами і можуть включати, з-поміж іншого, заходи з управління водними об'єктами, землями та ґрунтами, лісами, сільськогосподарськими угіддями, об'єктами енергетики, транспорту та інфраструктури, туризму тощо);

- залучення до громади чи регіону кліматично стійких інвестицій (вплив на привабливість громади чи регіону для зелених інвестицій);

- загальної спроможності на рівні громади до впровадження заходів з енергоефективності, енергомодернізації, енергоменеджменту і до переходу на чисту енергію;

- перспектив оптимізації структури пасажирських і вантажних перевезень у містах з метою зменшення забруднення і шуму, підвищення енергоефективності, переходу на електротранспорт та розумну мобільність.

За напрямком моніторингу наслідків на запобігання промисловому забрудненню та охорону атмосферного повітря рекомендується перевіряти:

- виконання планувальних заходів (наприклад, зміни в планувальній організації території міста, спрямовані на забезпечення санітарно-гігієнічних вимог; створення та озеленення санітарно-захисних зон для промислових підприємств; розвиток вуличної мережі та об'їзних доріг для транзитного транспорту; створення системи захисного озеленення);

- виконання технологічних і санітарно-технічних заходів, спрямованих на досягнення екологічної безпеки (наприклад, впровадження нових мало- та безвідходних технологій на промислових підприємствах; модернізація існуючих об'єктів тепло-енергопостачання тощо).

- наслідки планувальних рішень та заходів, що впливають на:

1) можливості реалізації планів поліпшення якості атмосферного повітря або короткострокових планів для зон та агломерацій (які у встановленому порядку розробляються та затверджуються органами управління якістю атмосферного повітря на регіональному та місцевому рівнях), а також на загальну перспективу досягнути стійкого зменшення впливу викидів, скидів у води, шуму та відходів від промисловості та транспорту на населення і (за наявності) на особливо вразливі природні території та екосистеми;

2) на створення умов та можливостей для розвитку еко-індустріальних парків;

3) можливість забезпечувати в подальшому реконструкцію та модернізацію систем відведення, очищення та скидання у водні об’єкти господарсько-побутових (комунальних), поверхневих та промислових стічних вод.

За напрямком моніторингу наслідків для сфери управління відходами, а також хімічної безпеки, рекомендується перевіряти наслідки планувальних рішень та заходів для:

- виконання регіональних та місцевих планів управління відходами, управління (ліквідації) незаконних і таких, що не відповідають нормативним вимогам, сміттєзвалищ, забезпечення досягнення цільових показників щодо управління побутовими та іншими видами відходів;

- перспектив розбудови інфраструктури для управління відходами (будівництва системи нових об'єктів, модернізації та розширення існуючих);

- виникнення, збільшення або зменшення екологічних ризиків різного роду на території, на яку поширюється дія МД, зокрема: від хімічно небезпечних об'єктів, об'єктів управління небезпечними відходами, інших об'єктів підвищеної небезпеки; для моніторингу ризиків і загроз для хімічної безпеки (за наявності відповідних промислових чи інших небезпечних виробництв), а також для спроможності здійснювати прогнозування, попередження, вчасне виявлення, реагування та ліквідацію ймовірних аварійних ситуацій на таких об'єктах;

- відновлення до безпечного стану (знешкодження, рекультивації) територій екологічно небезпечних підприємств, складів з небезпечними відходами чи іншими небезпечними речовинами тощо (за наявності).

За напрямком моніторингу наслідків на сферу управління водними ресурсами та водними об'єктами рекомендується перевіряти наслідки планувальних рішень та заходів для:

- за відведенням та очищенням стічних вод з території населеного пункту;

- за своєчасним будівництвом локальних очисних споруд зливової каналізації та ефективністю їх роботи;

- за створенням (визначенням у землевпорядній та містобудівній документації) водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, їх розчищенням (упорядкуванням), захисним залісненням або залуженням, здійсненням інших заходів на їх території для підтримання сприятливого режиму цих територій і відповідних річок чи водойм;

- за благоустроєм водних рекреаційних зон;

- за виконанням технологічних і технічних заходів на промислових об'єктах (впровадження зворотних систем водопостачання, безстічних виробництв із замкнутими циклами водопостачання тощо). Перевіряти наслідки планувальних рішень та заходів для реалізації планів і проєктів щодо відновлення доброго екологічного стану річок або водойм, збереження та відновлення водно-болотних угідь;

- ефективність роботи систем водопостачання та водовідведення (в тому числі зливової каналізації) визначається за результатами лабораторних досліджень якості питної води та води в пунктах водокористування населення (зокрема, пляжі) за хімічними та бактеріологічними показниками.

За напрямком моніторингу наслідків на стан охорони і використання земель рекомендується перевіряти наслідки планувальних рішень та заходів для розв'язання проблем і завдань, пов'язаних з необхідністю: рекультивації, вилучення з господарського обігу та консервації забруднених, порушених чи деградованих (у т. ч. від наслідків російської збройної агресії) земель; здійснення заходів протиерозійного, протизсувного захисту чи захисту від шкідливої дії вод (затоплення, руйнування берегів, ін.); досягнення екологічно збалансованої структури сільськогосподарських угідь (оптимальне співвідношення ріллі та екологічно стабільних угідь - пасовища, сіножаті, полезахисні лісосмуги та інші багаторічні насадження).

За напрямком моніторингу наслідків для стану збереження та відновлення біорізноманіття, екосистем та розвитку природоохоронних територій, рекомендується перевіряти та оцінювати наслідки планувальних рішень та заходів для:

- досягнення цільових показників щодо розширення площі природно-заповідного фонду та забезпечення ефективного режиму його охорони і використання, розбудови інших природоохоронних територій (екологічна мережа, Смарагдова мережа, ін.);

- виконання планів і проєктів щодо відновлення (ренатуралізації) природно-заповідного фонду, інших природних екосистем або окремих об'єктів у них (фауни, флори, оселищ);

- виконання планів дій або заходів, необхідних для збереження і розмноження тварин і рослин з Червоної книги України або інших тварин і рослин, що підлягають особливій охороні на міжнародному, національному чи регіональному рівні;

- захисту природних екосистем різних типів від руйнувань і деградації, захисту лісів від пожеж, а також захисту від розповсюдження інвазійних рослин чи тварин;

- досягнення екологічно збалансованої структури земель на регіональному чи місцевому рівні (оптимальне співвідношення ріллі і забудованих земель, з одного боку, та угідь з орієнтованими на природу екосистемами, з іншого).

За напрямком моніторингу наслідків для ефективності державного та місцевого управління у сфері охорони довкілля рекомендується перевіряти та оцінювати наслідки планувальних рішень та заходів для:

- реалізації регіональних та місцевих програм з охорони довкілля;

- здійснення регіональних чи місцевих планів і проєктів відновлення довкілля, а також галузі охорони довкілля від наслідків російської збройної агресії;

- спроможності організувати та здійснювати моніторинг стану довкілля на регіональному чи місцевому рівні, у т.ч. утримувати і розбудовувати необхідну мережу станцій (пунктів) для спостережень.

За напрямком моніторингу наслідків для стану громадського здоров'я та безпеки в тій мірі, в якій на них впливає стан довкілля у процесі розробки, але найбільш імовірно, що не вдасться сформулювати конкретні показники-індикатори, бо моніторинг стану громадського здоров'я в тій мірі, в якій на нього впливає стан довкілля, поки що в державі не здійснюється.

Контролю підлягають санітарно-захисні зони промислових та інших виробничих об'єктів, що реконструюються, які повинні відповідати нормативним вимогам "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" ДСП № 173-96.

При моніторингу реалізації проєкту МД необхідно перевіряти виконання рішень щодо організації та обладнання рекреаційних зон.

Моніторинг наслідків виконання МД для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, можливо здійснювати з урахуванням наявних можливостей щодо доступу до даних, які могли б використовуватись у якості індикативних показників прояву тих чи інших наслідків виконання МД (див. таблицю 10).

Таблиця 10

Індикатори наслідків виконання МД для довкілля, у тому числі для здоров'я населення

Також рекомендується при визначені індикаторів для моніторингу враховувати індикатори, визначені Основними засадами (стратегією) державної екологічної політики України на період до 2030 року, затвердженими розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 686 "Питання збору даних для моніторингу реалізації цілей сталого розвитку") та іншими стратегічними документами, якими визначено показники оцінки їх реалізації.

3.10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров'я населення

Якщо МД передбачає реалізацію видів діяльності або об'єктів, які ймовірно матимуть наслідки для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, зачепленої держави, а зачеплена держава має бажання взяти участь у транскордонних консультаціях, то такі транскордонні консультації проводяться відповідно до статті 14 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

Якщо ж виконання МД, яка готується для затвердження на території держави походження, ймовірно матиме наслідки для довкілля України, то транскордонні консультації проводяться відповідно до статті 15 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

За зверненням Міндовкілля виконання заходів із забезпечення інформування та участі громадськості України у транскордонних консультаціях доцільно забезпечувати підрозділами з питань охорони довкілля та охорони здоров'я обласних державних адміністрацій.

Цей розділ готується у разі наявності ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров'я населення. Опис таких наслідків рекомендується здійснювати відповідно до пункту 3.6 цих Методичних рекомендацій.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" після затвердження МД Міндовкілля забезпечує за поданням замовника інформування зачепленої держави про:

1) зміст затвердженого МД;

2) інформацію про те, яким чином питання охорони довкілля враховані в МД та яким чином у звіті про СЕО враховано результати консультацій та пропозиції, подані зачепленою державою, а також обґрунтування обрання саме цієї МД у тому вигляді, в якому він затверджений, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду;

3) заходи з моніторингу наслідків виконання МД.

Рекомендовано замовнику забезпечити Міндовкілля усією необхідною інформацією, у тому числі, переклад відповідних документів.

3.11. Резюме нетехнічного характеру

Призначення резюме полягає в тому, щоб зробити основні положення і висновки звіту про СЕО доступними і легкими та спрямоване для сприйняття громадськістю, а також особами, що приймають рішення.

В резюме рекомендується стисло відобразити основні положення та висновки кожного з розділів звіту про СЕО.

3.12. Громадське обговорення та консультації

До прийняття рішення про затвердження МД, замовнику доцільно проводити консультації із відповідними органами виконавчої влади, оприлюднювати проєкт МД, звіт про СЕО та повідомлення про оприлюднення зазначених документів.

Після отримання проєкту МД та звіту про СЕО шляхом внесення їх до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки залучені до консультацій органи влади надають замовнику коментарі та пропозиції до проєкту МД та звіту про СЕО протягом строку, що не перевищує 30 днів з дня внесення замовником їх до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки.

Одночасно з проведенням консультацій замовнику рекомендується забезпечувати проведення громадського обговорення з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості, публікуючи на своєму вебсайті документи (звіт про СЕО та проєкт МД) та вносити їх до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки.

Повідомлення про оприлюднення проєкту МД та звіту про СЕО рекомендовано розміщувати на офіційному вебсайті замовника, а у сільських населених пунктах, де обмежений доступ до мережі Інтернет, також не менш як у трьох публічних місцях (на дошках оголошень органів місцевого самоврядування, об'єктів соціально-культурного призначення, на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів, у місцях, визначених та обладнаних органами місцевого самоврядування, та в інших місцях масового перебування населення), та вносити до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки.

Строк громадського обговорення встановлюється замовником і не може бути менше 30 днів з дати публікації повідомлення про оприлюднення.

Громадське обговорення у процесі СЕО проєктів МД на місцевому рівні (комплексного плану просторового розвитку території, генерального плану населених пунктів, плану зонування територій, детального плану території) доцільно проводити в порядку, визначеному статтею 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Для проєктів МД на місцевому рівні проведення громадських слухань у процедурі СЕО є обов'язковим. Громадські слухання під час громадського обговорення МД на місцевому рівні рекомендовано проводити не раніше 10 днів з дати оприлюднення проєкту МД. Правовою підставою громадських слухань є "Порядок залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2011 року № 771 (із змінами від 23 січня 2019 року). Громадські слухання у процедурі СЕО рекомендується поєднувати з процедурою громадських слухань щодо проєкту МД.

За результатами консультацій рекомендовано замовнику готувати довідку про консультації, а за результатами громадських обговорень - довідку про громадське обговорення.

Форма довідки наведена у Методичних рекомендаціях із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 № 296, із змінами від 29 грудня 2018 року № 465 та від 18 липня 2019 року № 260.

Розділ IV. Врахування звіту про СЕО у документі державного планування

Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку", СЕО - це процедура, яка, зокрема, передбачає врахування звіту про СЕО.

У пункті 1 статті 9 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" зазначається, що одним з шести етапів здійснення СЕО є врахування звіту про СЕО, результатів громадського обговорення та консультацій.

Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" до повноважень замовника МД належить, зокрема, врахування в МД звіту про СЕО.

Однією з цілей звіту про СЕО є надання рекомендацій щодо мінімізації негативних наслідків реалізації МД для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, а також щодо максимізації позитивних наслідків. Тому необхідно, щоб рекомендації звіту про СЕО були інтегровані в МД.

Відповідно, замовнику рекомендовано:

- за потреби скоригувати проєкт МД, щоб включити рекомендації звіту про СЕО. Звіт про СЕО у складі МД здебільшого доповнює та обґрунтовує планувальні рішення. Натомість зауваження та пропозиції, отримані в процесі громадських обговорень та консультацій з органами виконавчої влади мають бути опрацьовані. Ступінь їх урахування у МД має бути обов'язково висвітлена шляхом формування та оприлюднення відповідних довідок, як то передбачено у Законі України "Про стратегічну екологічну оцінку";

- скласти довідки про громадське обговорення та про консультації, в яких підсумовувати всі отриманні зауваження і пропозиції та обґрунтувати обрання саме цього проєкту МД у тому вигляді, в якому вона запропонована до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, які розглядалися, а також надати обґрунтування при наявності зауважень чи пропозицій, які відхилено або враховано частково.

До довідки додаються отримані письмові зауваження і пропозиції.

Довідки про консультації та про громадське обговорення є публічною інформацією та підлягають внесенню замовником до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки.

Замовнику не рекомендовано приймати рішення про затвердження МД (чи змін до МД) у разі виявлення невідворотного негативного впливу на довкілля чи здоров'я населення проєктних рішень відповідної МД, котрий був встановлений в процесі здійснення СЕО МД та зафіксований у звіті про СЕО.

Розділ V. Інформування про затвердження МД

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" замовник протягом п'яти робочих днів з дня затвердження МД розміщує на своєму офіційному вебсайті та вносить до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки затверджену МД (крім інформації, яка відповідно до законодавства становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом), рішення про іі затвердження, заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання МД, і письмово повідомляє про це Міндовкілля.

Розділ VI. Відповідальність у сфері стратегічної екологічної оцінки

Статями 18 та 19 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" передбачено дисциплінарну, цивільну та адміністративну відповідальність осіб, що винні у вчиненні правопорушень у сфері СЕО.

Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку" також визначено, що правопорушенням у сфері СЕО є:

- нездійснення СЕО;

- порушення процедури СЕО;

- неврахування результатів СЕО під час затвердження МД.

Також визначено, що нездійснення СЕО та порушення процедури СЕО є підставою для:

- скасування рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про затвердження МД, визнання МД недійсними;

- відмови у погодженні та затвердженні проєктів МД;

- відмови у погодженні встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок, а також меж населених пунктів, що здійснюються на підставі або з урахуванням відповідної МД.

Рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення СЕО можуть бути оскаржені в судовому порядку.

ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ,
рекомендовані до застосування під час здійснення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації

• Конституція України;

• Водний кодекс України;

• Земельний кодекс України;

• Повітряний кодекс України;

• Лісовий кодекс України;

• Кодекс цивільного захисту України;

• Резолюція Генеральної Асамблеї ООН "Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року" від 25.09.2015;

• Указ Президента України "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року" від 30.09.2019 № 722/2019.

Захист довкілля

Міжнародні нормативно-правові акти:

• Протокол про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо), ратифікований Законом України від 01.07.2015 № 562-VIII;

• Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище;

• Конвенція про охорону біологічного різноманіття від 1992 року, ратифікована Законом України від 29.11.94 № 257/94-ВР;

• Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (приєднання до Конвенції Законом України від 29.10.96 № 436/96-ВР);

• Рамкова конвенція Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату, ратифікована Законом України від 29.10.96 № 435/96-ВР;

• Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці (приєднання до Конвенції Законом України від 04.07.2002 № 61-IV);

• Паризька угода, ратифікована Законом України від 14.07.2016 № 1469-VIII;

• Європейська ландшафтна конвенція, ратифікована Законом України від 07.09.2005 № 2831-IV;

• Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів, набрання чинності для України від 15.11.97 № 437/96-ВР;

• Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (приєднання до Конвенції Законом України від 19.03.99 № 535-XIV);

• Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів, ратифікована Законом України від 04.07.2002 № 62-IV;

• Угода про збереження кажанів в Європі (приєднання до Угоди Законом України від 14.05.99 № 663-XIV);

Закони України:

• Про управління відходами;

• Про доступ до публічної інформації;

• Про звернення громадян;

• Про об'єкти підвищеної небезпеки;

• Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року;

• Про охорону атмосферного повітря;

• Про охорону земель;

• Про охорону культурної спадщини;

• Про охорону навколишнього природного середовища;

• Про оцінку впливу на довкілля;

• Про стратегічну екологічну оцінку;

• Про природно-заповідний фонд України;

• Про рослинний світ;

• Про тваринний світ;

• Про Червону книгу України;

• Про екологічну мережу України;

• Про курорти;

• Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

• Про питну воду та питне водопостачання;

• Про альтернативні джерела енергії;

• Про меліорацію земель;

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України:

• Положення про державну систему моніторингу довкілля, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391;

• Положення про моніторинг земель, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.93 № 661;

• Порядок здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1272;