Подання звіту щодо сум нарахованого ЄВ до контролюючих органів
управління ДПС у Черкаській області ПРЕССЛУЖБИ, АДМІНІСТРУВАННЯ СУБСАЙТУ та комунікацій з громадскістю 18002, Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235, тел.: 33-91-34, e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua08:51 28.01.2021
Впродовж 2020 року до бюджету Черкащининадійшло 566,3 млн грн податку на прибуток
управління ДПС у Черкаській області ПРЕССЛУЖБИ, АДМІНІСТРУВАННЯ СУБСАЙТУ та комунікацій з громадскістю 18002, Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235, тел.: 33-91-34, e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua08:50 28.01.2021
08:49 28.01.2021
Способи подання заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених сум ЄВ
управління ДПС у Черкаській області ПРЕССЛУЖБИ, АДМІНІСТРУВАННЯ СУБСАЙТУ та комунікацій з громадскістю 18002, Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235, тел.: 33-91-34, e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua08:49 28.01.2021
Cтартувала кампанія декларування доходів громадян за 2020 рік
управління ДПС у Черкаській області ПРЕССЛУЖБИ, АДМІНІСТРУВАННЯ СУБСАЙТУ та комунікацій з громадскістю 18002, Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235, тел.: 33-91-34, e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua16:11 18.01.2021
За умови погашення основної суми боргу будуть списані фінансові санкції
управління ДПС у Черкаській області ПРЕССЛУЖБИ, АДМІНІСТРУВАННЯ СУБСАЙТУ та комунікацій з громадскістю 18002, Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235, тел.: 33-91-34, e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua15:57 18.01.2021
15:55 18.01.2021
Увага! Будьте обачні, телефонують зловмисники!
Головне управління ДПС у Черкаській області15:55 18.01.2021
Інформаційні матеріали до Дня пам`яті Героїв Крут - 2021
29 січня в Україні відзначатиметься річниця бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. В цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин. Важливі акценти: – бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Наступ переважаючих сил ворога було зупинено на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу; – Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин; – незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії, на початках силами добровольчих формувань; – згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (завдяки Брестському договору) звільнили від більшовиків всю територію України; – події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива; – сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут в публіцистиці часто називають “першими кіборгами”. Історична довідка Перша незалежність У 1917 році постала Українська Центральна Рада та створена нею Українська Народна Республіка. Прихід до влади у Росії більшовиків у листопаді 1917 році становив загрозу для України. Вони прагнули встановити контроль над Україною. У грудні більшовицький уряд Росії (Рада народних комісарів) направив ультиматум Українській Центральній Раді. В ньому йшлося про виконання таких умов: дозволити переміщення більшовицьких військ в Україні, не пропускати із фронту (Першої світової війни) на Дон антибільшовицькі сили і Сертифікат 58E2D9E7F900307B040000009C702D00B2F97C00 Підписувач Дробович Антон Едуардович Дійсний з 19.12.2019 0:00:00 по 19.12.2021 0:00:00 УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ Н4ВВ>ВВV;GfDО 101/09.6-07-21 від 15.01.2021 відмовитися від утворення окремого Українського фронту. Українці відхилили вимоги і звинуватили більшовицьку Росію у втручанні у внутрішні справи України та розпалюванні ворожнечі. Раднарком, своєю чергою, оголосив Центральну Раду “в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні”. 7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. У середині січня 1918-го вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки. Напередодні бою Більшовицькі сили наступали на Київ з двох напрямків. Загін під командуванням Михайла Муравйова просувався Полтавщиною, в той час як на Чернігівщині діяв 1-й Мінський революційний загін на чолі з Рейнгольдом Берзіним. Вважаючи полтавський напрямок найбільш загрозливим, українське командування спрямувало туди найбільш боєздатні частини, зокрема, Січових стрільців та Гайдамацький кіш Слобідської України. Всупереч розрахункам, основні сили загону Муравйова вирушили на з'єднання з Мінським революційним загоном. 28 січня вони заволоділи ключовим пунктом української оборони на Чернігівщині – станцією Бахмач. Здавалося, більше нічого не завадить більшовицькому наступу на Київ. На підступах до столиці Муравйов закликав: “Наше бойове завдання – взяти Київ... Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо". Проте вже наступного дня на станції Крути їхній наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – курсанти Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького сотника Аверкія Гончаренка та добровольці Помічного студентського куреня Січових стрільців (18–20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина. Перші кіборги 29 січня 1918 року в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв при 16 кулеметах та з однією гарматою на залiзничнiй платформi. У росіян була десятикратна перевага в живій силі, мали бронепотяг та артилерію. Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Полонених катували, а потім стратили. Згодом частину героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві. Сертифікат 58E2D9E7F900307B040000009C702D00B2F97C00 Підписувач Дробович Антон Едуардович Дійсний з 19.12.2019 0:00:00 по 19.12.2021 0:00:00 УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ Н4ВВ>ВВV;GfDО 101/09.6-07-21 від 15.01.2021 На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич. Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70–100 осіб. Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв. Брестський мирний договір Затримавши ворога на чотири дні, українські війська дали змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Перемовини закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору. Він визначав: ? визнання Четверним союзом самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин; ? перехід Холмщини та Підляшшя до складу України; Східна Галичина та Буковина мали бути виділені в окремий коронний край Австро-Угорщини; ? кордон із Польщею, що мав бути визначений комісією “на основі етнографічних відносин і бажань людности”; ? відмову сторін від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною; ? обмін військовополоненими та встановлення дипломатичних відносин; ? постачання УНР іншій стороні до 31 липня 1918 року 60 мільйонів пудів хліба, 2750 тисяч пудів м’яса, іншу сільгосппродукцію та промислову сировину. Тим часом 4 лютого 1918 року більшовицькі війська Михайла Муравйова підійшли до Києва. Під гуркіт гармат Центральна Рада приймала найрадикальніші закони – про ліквідацію права власності на землю та демобілізацію. Через два дні почався масований артилерійський обстріл, ще через 3 дні муравйовці ввірвалися в місто. Розгорнулося мародерство і полювання на українських чиновників, офіцерів, усіх “підозрілих”. Жертвами “червоного терору” стали декілька тисяч киян. Вже наприкінці лютого 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ українці почали звільнення України від більшовиків. У квітні було звільнено майже всю Україну. Бій під Крутами став боєм за майбутнє України. Корисні Інтернет-посилання: ? Андрій Любарець. “Бій під Крутами у історичній пам’яті”: http://www.istpravda.com.ua/research/2012/01/29/70470/ ? В’ятрович Володимир. “Крути – бій за майбутнє”: http://blogs.pravda.com.ua/authors/viatrovych/56ab02d9b630d/ Сертифікат 58E2D9E7F900307B040000009C702D00B2F97C00 Підписувач Дробович Антон Едуардович Дійсний з 19.12.2019 0:00:00 по 19.12.2021 0:00:00 УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ Н4ВВ>ВВV;GfDО 101/09.6-07-21 від 15.01.2021 ? Гончаренко А. Бій під Крутами (спогади учасника): http://kruty.org.ua/spogady/64-q-q- ? “Завдяки Крутам УНР визнали державою”: інтерв’ю із професором Володимиром Сергійчуком: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/01/29/110360/ ? Інтерв’ю з Ярославом Файзуліним. “Що спільного між героями Крут та «кіборгами» Донецького аеропорту?”: https://dzerkalo.media/shho-spilnogomizh-geroyami-krut-ta-kiborgami-donetskogo-aeroportu/ ? Ісаюк Олеся. “Шість тез про Крути або Що не так із традиційним баченням подій 29 січня 1918 року”: https://lb.ua/blog/isayuk_olesya/293772_shist_tez_pro_kruti_abo_shcho_iz.html ? Лоський І. Крути (спогади учасника): http://kruty.org.ua/spogady/59--qq ? Михайлик М. День 29 січня 1918 року (спогади учасника): http://kruty.org.ua/spogady/62-q-29-1918q- ? Михайло Ковальчук. “Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки”: http://www.istpravda.com.ua/research/2014/01/29/141189/ ? Монкевич Б. Бій під Крутами (спогади учасника): http://kruty.org.ua/spogady/60-2008-10-04-20-48-42 ? Файзулін Ярослав. “Бій під Крутами: як відрізнити історичну правду від міфу”: http://tyzhden.ua/History/40792 ? Ярослав Тинченко. “Життя після Крут. Як склалася доля учасників січневого бою”: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/01/28/19369/ Тематичні матеріали Українського інституту національної пам'яті 1. Методичні рекомендації до 100-річчя Української революції 1917– 1921 років https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychnirekomendaciyi/metodychni-rekomendaciyi-do-100-richchya-ukrayinskoyirevolyuciyi-1917-1921-rokiv 2. Перші кіборги. До річниці бою під Крутами. Інформаційні матеріали https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/bibliotekaryam/pershi-kiborgy-dorichnyci-boyu-pid-krutamy 3. Настільна гра “Українська революція 1917-1921” https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/navchalni-igry/nastilnagra-ukrayinska-revolyuciya-1917-1921 4. Інфографіка "Крути - Бій за майбутнє" http://unr.uinp.gov.ua/mediagallery/infografika/infografika-kruti-biy-zamaybutne 5. Схема бою під Крутами, що подавалася в праці Аверкія Гончаренка http://unr.uinp.gov.ua/documents/skhema-boyu-pid-krutami-shcho-podavalasyav-pratsi-averkiya-goncharenka 6. Про Крути з першоджерел https://old.uinp.gov.ua/news/pro-kruti-z-pershodzherel-0 7. Соціальна реклама до Дня пам'яті Героїв Крут https://mega.nz/folder/spARxCjJ#oCcwlYhXcrqvR15:51 18.01.2021
Інформаційні матеріали до Дня Соборності України - 2021
22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99. Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (далі – УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) в одну державу. Внаслідок невдач Української революції 1917–1921 року державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі. Є низка значень терміну “соборність”. Найбільш вживані з них: об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, Сертифікат 58E2D9E7F900307B040000009C702D00B2F97C00 Підписувач Дробович Антон Едуардович Дійсний з 19.12.2019 0:00:00 по 19.12.2021 0:00:00 УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ Н4ВВ>ВВV;GfDО 101/09.6-07-21 від 15.01.2021 незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави. У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режиму. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України. Гасла кампанії з відзначення Дня Соборності: “В єдності сила” або “Разом сильніші”. Ключові повідомлення Ідея соборності завжди була наріжною й актуальною для українців. Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність стала одним із провідних мотивів декларацій та діяльності національного руху по обидва боки від Збруча. Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе. Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для українського державотворення. Акт Злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Ідея соборності України була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті. 22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. Адже 22 січня 1918 року вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу. Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії. Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісна Сертифікат 58E2D9E7F900307B040000009C702D00B2F97C00 Підписувач Дробович Антон Едуардович Дійсний з 19.12.2019 0:00:00 по 19.12.2021 0:00:00 УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ Н4ВВ>ВВV;GfDО 101/09.6-07-21 від 15.01.2021 Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини. Історична довідка Ідея соборності для українців завжди була актуальною та наріжною. Підтвердження розуміння українським народом єдності – незалежно від політичних кордонів, які розділяли нашу територію, – можна знайти у різних епохах. Так, наприклад, у «Топографічному описі Харківського намісництва», виданому в 1788 році, йдеться про народ, що проживає у трьох державах: Російській імперії (Лівобережжя і Слобожанщина), Речі Посполитій (Правобережжя) та в монархії Габсбургів (Галичина, Буковина і Закарпаття). У «Топографічному описі…» про українців йдеться: «...Коли вони збираються для поклоніння в Київ зі Сходу від Волги і Дону, із Заходу з Галичини і Лодомерії і ближче до Києва прилеглих місць, дивляться один на одного не як на іншомовних, але як на представників єдиного роду… всі ці розпорошені земляки і донині зберігають синівську повагу до матері своїх давніх країв міста Києва». Прагнення до ідеалу монолітності народу, його об’єднання в соборній державі було притаманне різним національним рухам Європи. Хрестоматійні приклади втілення цього взірця – об’єднання Німеччини й Італії у ХІХ столітті. Італійці навіть запровадили поняття для опису політичної програми об’єднання різних народів – іредентизм. Український національний рух виступив із програмою іредентизму під час «Весни народів» 1848–1849 років – серії революцій, які прокотилися Європою від Франції до Валахії. Перша українська політична організація Головна Руська Рада, що постала у Львові, взяла активну участь у цих подіях. У маніфесті 10 травня 1848 року вона задекларувала: «Ми Русини Галицькі належимо до великого руського народу, котрий одним говорить язиком і 15 міліонів виносить, з котрого пілтреття міліона землю Галицьку замешкує». Серед збережених матеріалів Головної Руської Ради є анонімна стаття, в якій зазначається: «Від Тиси за Карпатами, по обидва боки від Дністра і Дніпра аж до берегів Дону розкинулися поселення одного слов’янського народу, чисельність котрого досягає 15 мільйонів. Тому призначенням такого великого народу не може бути, щоб у Європі займати побічне становище, щоб підпорядковуватись іншому». Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність (соборність) стала одним із провідних мотивів декларацій та діяльності національного руху по обидва боки від Збруча. Після 1865 року у версії пісні на слова наддніпрянця Павла Чубинського та музику галичанина Михайла Вербицького (саме вона пізніше стала основою гімну України) з’явилися такі слова: «Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому». Створена у 1891 році в Полтаві таємна студентська Сертифікат 58E2D9E7F900307B040000009C702D00B2F97C00 Підписувач Дробович Антон Едуардович Дійсний з 19.12.2019 0:00:00 по 19.12.2021 0:00:00 УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ Н4ВВ>ВВV;GfDО 101/09.6-07-21 від 15.01.2021 організація «Братство тарасівців» проголошувала у програмі: «Самостійна суверенна Україна: соборна й неподільна, від Сяну по Кубань, від Карпат до Кавказ». Пізніше гасло «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ» використав Микола Міхновський у брошурі «Самостійна Україна» (1900). У 1895-му галичанин Юліан Бачинський у книзі «Ukraina Irredenta» проголосив: «Україна для себе! От і її клич. Вільна, велика, незалежна політично самостійна Україна – одна нероздільна від Сяну по Кавказ – от її стяг!». На практиці ідея соборності виражалася у співпраці українців–підданих різних держав. У 1870-х–1890-х роках із Російської імперії до АвстроУгорщини приїздили працювати Михайло Драгоманов, Пантелеймон Куліш, Михайло Грушевський. Там вони реалізовували таланти та задавали інтелектуальний імпульс життю української громади. 1906 року Михайло Грушевський писав: «За останніх двадцять або двадцять п’ять літ суспільність галицька привикла бачити й уявляти собі Галичину як духовний і культурний центр української землі, як ту духову фабрику, де виковується українська культура для цілої соборної України». Перша світова війна, Лютнева революція 1917 року та розпад АвстроУгорщини восени 1918-го наблизили втілення ідеалу соборності. Символічною була зустріч вояків українських національних формувань – не на фронті Першої світової, де вони змушені були вбивати одне одного, а в урочистій атмосфері на батьківщині козацтва – острові Хортиця у квітні 1918 року. Галицький Легіон Українських січових стрільців на чолі з ерцгерцогом Вільгельмом (Василем Вишиваним) прийшов сюди разом із австрійськими військами, а Кримська група Запорізького корпусу військ УНР Петра Болбочана якраз прямувала до Сивашу. Не випадково назви обох формувань апелювали до традицій Запорозької Січі. Процес об’єднання двох українських республік – УНР і ЗУНР – почався невдовзі після встановлення української влади у Східній Галичині, і ще до того, як Директорія УНР переможно увійшла до Києва. 1 грудня 1918 року на залізничній станції у Фастові представники ЗУНР і Директорії підписали «Передвступний договір» (тобто попередній чи прелімінарний). Статті угоди констатували, непохитний намір ЗУНР «злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою». Зі свого боку, УНР проголошувала, що вона дає згоду «прийняти всю територію і населення Західно-Української Народньої Республіки як складову частину державної цілості в Українську Народну Республіку». Договір підписали: від УНР – Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Федір Швець, Панас Андрієвський, від ЗУНР – Лонгин Цегельський і Дмитро Левицький. Передвступний договір ратифікували 3 січня 1919 року на першому засіданні Української Національної Сертифікат 58E2D9E7F900307B040000009C702D00B2F97C00 Підписувач Дробович Антон Едуардович Дійсний з 19.12.2019 0:00:00 по 19.12.2021 0:00:00 УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ Н4ВВ>ВВV;GfDО 101/09.6-07-21 від 15.01.2021 Ради – керівного органу ЗУНР. Для урочистого проголошення цієї Ухвали та завершення юридичного оформлення об’єднання двох республік до Києва було відряджено представницьку делегацію на чолі з віце-президентом УНРади Левом Бачинським. 22 січня 1919 року, в першу річницю проголошення незалежності УНР, в Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори. На них проголосили Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку із Західноукраїнською Народною Республікою. Урочистості почалися промовою голови делегації ЗУНР Лева Бачинського, потім Лонгин Цегельський зачитав вірчу Грамоту УНРади і Ради державних секретарів ЗУНР до Директорії. У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Після цього Лев Бачинський вручив грамоту Голові Директорії Володимирові Винниченку. Прийнявши її, він привітав делегацію західних українців короткою промовою, в якій підкреслив історичне значення Акта Злуки. Наступного дня, 23 січня 1919 року, в приміщенні київського Оперного театру (сучасна Національна опера України) Трудовий Конгрес України обговорив згадані документи і схвалив їх. Ратифікувавши таким чином Універсал Директорії, Конгрес надав йому законного юридичного характеру. Президента УНРади Євгена Петрушевича незабаром обрали до складу Директорії. ЗУНР після об’єднання з УНР змінила назву на Західна область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Розпочалася активна співпраця між обома державними утвореннями в економічній, військовій та культурних сферах. Ідея соборності охопила українців у найвіддаленіших куточках їх проживання. Відголоском історичного руху до Злуки на Закарпатті стали Всенародні збори у Хусті 21 січня 1919 року, які постановили об’єднати Карпатську Україну з Українською Народною Республікою зі столицею в Києві. В умовах перманентної боротьби за свободу і незалежність надзвичайно багато важило братерство по зброї східних та західних українців. Ще від початку 1918 року однією з найбоєздатнішою військовою формацією УНР стали Січові стрільці, основою яких були галичани та буковинці. Зі свого боку, східноукраїнські командувачі Михайло Омелянович-Павленко й Олександр Греків очолювали Галицьку Армію. Апогеєм співпраці та консолідації зусиль став спільний похід українських армій на Київ у серпні 1919 року. Однак через низку причин об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу не було доведене до завершення. Продовжували існувати Сертифікат 58E2D9E7F900307B040000009C702D00B2F97C00 Підписувач Дробович Антон Едуардович Дійсний з 19.12.2019 0:00:00 по 19.12.2021 0:00:00 УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ Н4ВВ>ВВV;GfDО 101/09.6-07-21 від 15.01.2021 два окремі уряди, дві армії. Республіки фактично перебували у конфедеративних відносинах. Відмінні геополітичні інтереси та цілі, зрештою, призвели до розвалу соборного фронту Української революції пізньої осені 1919 року. Тим не менше, Акт Злуки став символом і легендою для наступних поколінь борців за Україну. Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року ідея цілісності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилася під сумнів. Упродовж багатьох десятиліть Акт залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу. За часів радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Зі встановленням радянської влади всі українські свята були витіснені з суспільного дискурсу. Пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР зберігали мешканці Західної України й українська політична еміграція в країнах Західної Європи й Америки. 22 січня там урочисто відзначали свято незалежності та соборності Української держави. Перше в Україні по справжньому масштабне відзначення свята Соборності відбулося 22 січня 1939 року в місті Хусті. Таким чином закарпатці нагадали про волю українців, висловлену на з’їзді Всенародних зборів у Хусті 21 січня 1919 року про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею в Києві. Це була не просто маніфестація, а найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців. Понад 30 тисяч осіб з’їхались до столиці Карпатської України. Український націоналістичний рух проголосив мету створення Української самостійної соборної держави (УССД). Старе гасло «від Сяну по Кавказ» Юліана Бачинського увійшло до слів Маршу українських націоналістів (гімну ОУН), написаного в 1929 році Олексою Бабієм. 24 серпня 2018 року адаптований до сучасних українських умов варіант пісні став Маршем української армії: «Веде нас в бій Героїв наших слава. Для нас закон — найвищий то наказ! Соборна українська є держава – одна на вік, від Сяну по Кавказ!” 21 січня 1990 року українська патріотична громадськість із нагоди 71-ї річниці проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР утворила між ІваноФранківськом і Києвом живий ланцюг єднання. Прикладом тієї «Української хвилі» стала акція жителів країн Балтії «Балтійський шлях». Наша акція стала знаком ушанування подій Української революції. Кількість учасників акції достеменно невідома. Різні джерела називають від 500 тисяч до трьох мільйонів людей, які взялися за руки та створили безперервний ланцюг від Києва через Львів до Івано-Франківська. Акція стала провісником майбутнього падіння СРСР і постання незалежності України. Сертифікат 58E2D9E7F900307B040000009C702D00B2F97C00 Підписувач Дробович Антон Едуардович Дійсний з 19.12.2019 0:00:00 по 19.12.2021 0:00:00 УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ Н4ВВ>ВВV;GfDО 101/09.6-07-21 від 15.01.2021 Пам’ять про існування власної держави у 1917–1921 роках стала одним із наріжних каменів формування модерної національної ідентичності українців, надихала на продовження визвольної боротьби. Зрештою вона завершилася відновленням незалежності у 1991 році. Через сторіччя після проголошення Акта Злуки на Софійському майдані соборність залишається на порядку денному національних завдань. Відновлення соборності відбудеться після деокупації Криму й окремих районів Донецької і Луганської областей. Тематичні матеріали Українського інституту національного пам’яті 1. Методичні рекомендації для загальноосвітніх навчальних закладів до Дня Соборності України-2020 https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychnirekomendaciyi/metodychni-rekomendaciyi-dlya-zagalnoosvitnih-navchalnyhzakladiv-do-dnya-sobornosti-ukrayiny-2020 2. Інформаційні матеріали до 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки http://unr.uinp.gov.ua/metodichni-materiali/metodichni-materiali/informatsiynimateriali-do-100-richchya-progoloshennya-nezalezhnosti-ukrainskoi-narodnoirespubliki-2018-rik 3. Настільна гра “Українська революція 1917-1921” https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/navchalni-igry/nastilnagra-ukrayinska-revolyuciya-1917-1921 4. Карткова гра “100 облич Української революції” https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/navchalni-igry/kartkovagra-100-oblych-ukrayinskoyi-revolyuciyi 5. Відеоісторія “Українська революція 1917-21 років. Як творилася держава” https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/videolekciyi/cyklvchymo-istoriyu/ukrayinska-revolyuciya-1917-21-rokiv-yak-tvorylasya-derzhava 6. Аудіо-альбом “Пісні Української революції” https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/audioalbom-pisni-ukrayinskoyirevolyuciyi1 7. Брошура “100 років боротьби: Українська революція 1917 - 1921” http://unr.uinp.gov.ua/metodichni-materiali/nashi-vidannya/broshura-100-rokivborotbi-ukrainska-revolyutsiya-1917-1921 8. Фотоісторія “Акт Злуки” http://unr.uinp.gov.ua/photohistory/derzhavne-budivnitstvo/akt-zluki 9. Виставка “100 років боротьби: Українська революція 1917-1921” http://unr.uinp.gov.ua/mediagallery/vistaki/vistavka-100-rokiv-borotbiukrainska-revolyutsiya-1917-1921 Сертифікат 58E2D9E7F900307B040000009C702D00B2F97C00 Підписувач Дробович Антон Едуардович Дійсний з 19.12.2019 0:00:00 по 19.12.2021 0:00:00 УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ Н4ВВ>ВВV;GfDО 101/09.6-07-21 від 15.01.2021 10. Виставка “СИМВОЛ ТВОЄЇ СВОБОДИ. 100 років Державного герба України” http://unr.uinp.gov.ua/mediagallery/vistaki/vistavka-simvol-tvoei-svobodi-100- rokiv-derzhavnogo-gerba-ukraini 11. Соціальний відеоролик “Разом з власної волі з 1919 року” https://www.youtube.com/watch?v=hIh_4cs0qZ8 12. Соціальна реклама до Дня Соборності України https://mega.nz/folder/RwwWHCBB#tS4BkMEP5zy6YCJNz5wJpw15:44 18.01.2021
